Прочитав. Не втримався.

[yes1111]

Коментар до статті: "Спільна Справа і Тимошенко - секрети співпраці" (http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/acba/a39926)

Чому Тимошенко підтримує "Спільна справа", або ж просто громадяни, які не є членами жодних партій, об'єднань або організацій - мені, якраз, пояснювати не треба. Навпаки, подив викликає те, що більшість інших, нібито теж опозиційних партій та рухів роблять вигляд, що у Печерському суді взагалі нічого такого не відбувається. Складається враження, що вони просто сидять і чекають, поки звільниться місце, яке вони сподіваються зайняти самі. Так, на сайті "Нашої України" пишуть про що завгодно, але про ганебне судилище - жодної згадки. Ніби його взагалі немає. Не вірите? Спробуйте пошукати самі: http://www.razom.org.ua/
Аналогічна ситуація на сайті "Фронту змін" нашого полум'яного опозиціонера пана Арсенія Яценюка: http://frontzmin.org/ (Знову ж таки, поправте мене, якщо я помиляюся).
Партія "За Україну!" пана В'ячеслава Кириленка за станом на 03.00 01.07.2011 "застерігає владу від підписання харківських угод-2", і... все! Матеріал датовано 24.06.2011. Жодних судових процесів в Україні нема: http://www.zaukrainu.org/
Звісно ж, винятком із загальної невтішної картини виступає "Народна самооборона": http://www.nso.org.ua/ Але ж воно й не дивно, бо їхній лідер, Юрій Луценко, і Юлія Тимошенко наразі є товаришами по нещастю. До речі, незважаючи на своє становище, Юлія Володимирівна регулярно знаходила час особисто відвідати і підтримати Юрія у суді. Напевно, саме так і мають поводитися справжні союзники.
Нарешті порадували Гриценко (http://grytsenko.com.ua/blog/view-pechers-ke-sudylyshche.html) і Тягнибок (http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/022763/). Дякую, панове, за добрі та правильні слова. Але ще більше хотілося б вас регулярно бачити особисто - на трибуні мітингу під Печерським судом, а ще краще - з кількома тисячами своїх прибічників на Хрещатику. А як не вийде доїхати до Києва - то на вулицях інших міст, бажано синхронно з початком судового засідання. Хай ці акції будуть не надто чисельними, але добре скоординованими і з недвозначними вимогами: "Юлі - свободу, зека - геть"!
Що ж, принаймні зараз коло союзників починає потроху окреслюватися. Але чого чекають і на що сподіваються інші? Якщо режим "закриє" Тимошенко, то її місце зайняти вам все одно не вдастся. А от опинитися в сусідній камері - цілком реально. Камер у Могильова вистачить на всіх. У крайньому разі оголосять амністію уголовникам. Якщо зараз будемо мовчати, звісно ж.