Прощавай, "Київстаре"! Сподіваюся, я не сумуватиму за тобою.

[yes1111]

Колаж: Петро Чайка

Вже не вперше протягом останніх кількох років у мене виникало бажання написати великий розгромний пост про загальновідому компанію "Київстар". Однак кожного разу щось ставало мені на заваді, й тема автоматично відсувалася кудись на другий план. Але вирішальним поштовхом у правильному напрямку для мене став гнівний пост мого шановного друга Петра Чайки.  То ж - наберіться терпіння і вислухайте, що в мене накипіло. І чому після майже 15 років абонентського стажу я прийняв остаточне рішення послати колись шанованого мною оператора лісом і припинити його годувати.

Отже, контрактним абонентом "Київстару" я став 30 грудня далекого 2003-го року, на акційний тарифний план "Новорічний". На той час його умови виглядали доволі привабливо, особливо у порівнянні з конкурентами: плата при підключенні становила 350 гривень, які автоматично потрапляли на абонентський рахунок. При цьому абонплата становила 1 грн на місяць, 1 хвилина вихідного дзвінка коштувала 1 грн як у мережі, так і на всі номери по Україні, а вартість SMS складала лише 6 копійок. Плату ж за вхідні дзвінки було скасовано якраз за кілька місяців до мого підключення.

Іншими привабливими рисами "Київстару" було досить гарне, як на той час, покриття, а також чесна посекундна тарифікація. Тут варто нагадати, що їхніх конкурентів - UMC, - час від часу ловили на маніпуляціях з підрахунком тривалості вихідних дзвінків. Зокрема, в "їхній" хвилині подекуди містилося лише 50 секунд! "Київстар" на той час подібного нахабства собі не дозволяв.

Поступово з'являлися нові, дедалі вигідніші тарифні плани. Так, починаючи з лютого 2005-го року, "Київстар" запровадив  тарифний план "Хвилина". Абонплата при цьому зросла до 5 грн, а вартість SMS - до 33 копійок. І за першу хвилину вихідного дзвінка належало сплатити 1,20 грн, плюс 0,27 грн, як плату за з'єднання. Проте друга і подальші хвилини всередині мережі тарифікувалися лише по 0,01 грн за хвилину, що вперше надало реальну можливість подовгу "висіти" на телефоні, не турбуючись про бюджет. На інші номери по Україні вартість кожної хвилини становила по 1,20 грн - тут особливо не розженешся. Втім, практично всі негативні моменти компенсувалися свободою спілкування всередині мережі, й невдовзі слідом за мною абонентами "Київстару" стали практично всі мої близькі й рідні.

Окрім того, настрою відчутно додавала програма лояльності "Київстарклуб", участь у якій дозволяла на початку кожного місяця повертати на свій рахунок певний відсоток коштів, витрачених у попередньому місяці. І цей відсоток напряму залежав від абонентського стажу: за 1 рік абонентського стажу кожного місяця поверталися 5% від витраченої суми, за 2 роки - 8%, за 3 роки - 11%, а за 4 й більше років - аж 15%! Постійно проводилися різноманітні акції, й загалом життя з "Київстаром" на той час було приємним, необтяжливим і безтурботним. А гасло компанії "З думкою про вас" цілком віповідало реальності.

Час поступово минав. У червні 2006-го року оновився сайт компанії, а у квітні "Хвилина" еволюціонувала у "Нову хвилину": перша хвилина розмови, а також кожна хвилина вихідного дзвінка на інші мережі подешевшала з 1,20 грн до 1,00 грн. Як кажуть: дрібничка - а все ж приємно!

Та все ж справжнім апофеозом політики "обличчям до людей", якої на той час дійсно дотримувався "Київстар", стало запровадження у вересні 2009-го року тарифного плану "Багато розмов". Згідно з його умовами, абонплата становила 15 грн на місяць, а вартість SMS незначно зросла - до 0,39 грн. Але за кожен дзвінок всередині мережі належало сплатити лише 0,19 грн (плата за з'єднання), а розмова не тарифікувалася взагалі! Дзвінки по Україні поза мережею коштували ті самі 0,19 грн за з'єднання, плюс 0,85 грн за кожну хвилину. Фактично, більшого для повного особистого щастя й душевного комфорту мені було й не потрібно.

Ідилія тривала протягом кількох років, якщо не рахувати кількаразових "коригувань" тарифного плану в напрямку підвищення місячної абонплати (якщо мене не зраджує пам'ять, то спочатку до 20, а згодом і до 25 грн) та вартості відправки SMS (здається, до 0,65 грн). На жаль, точні цифри з посиланнями я зараз навести не можу, оскільки інформацію про тарифний план "Багато розмов" із закінченням акції з сайту компанії було вилучено, а всі повідомлення про подальші зміни мого тарифного плану я отримував від оператора у вигляді "SMS щастя".

У 2014-му році переміг Майдан, країну очолив однотуровий гарант, а в керівне крісло "Київстару" всівся заїзджий гастролер з-за порєбріка Петро Чернишов. І практично одразу ж узявся за проведення "ефективних реформ". Спочатку мене стали бомбардувати SMSками з нав'язливими пропозиціями перейти на новий, "вигідніший" тарифний план з турботливо розробленої "ефективними менеджерами" лінійки. Для ознайомлення з ними я зайшов на сайт "Київстару" - і був шокований запровадженням привезеного з країни-окупанта "ноу-хау": виявляється, відтепер, за прикладом Московії, тарифні плани залежать від області, в якій ти проживаєш! Це був дійсно шокуючий ляпас: у час, коли всі притомні люди прагнули всіма доступними способами зберегти єдність країни, це приблудне чмо демонстративно, з викликом, працювало на її розділення! І напевно, досягло у цій "шляхетній" справі неабияких успіхів, за що однотуровий гарант присвоїв йому українське громадянство.

В самих "оновлених" тарифних планах я не знайшов для себе нічого цікавого, й тому вирішив і надалі ігнорувати нав'язливі пропозиції переходу. Напевно, така упертість не сподобалася новому керівництву "Київстару", і вони вкотре підняли абонплату - здається, до 30 грн. А коли й це не спрацювало, то у квітні 2015-го року я отримав SMS із повідомленням, що відтепер участь у програмі лояльності "Київстарклуб" для мого тарифного плану не передбачається. Це було нечувано: абонента з майже 12-річним стажем, який справно годував компанію протягом усіх цих років, отримав законне право на щомісячне поверення 18% витрачених коштів, і закономірно очікував на збільшення невдовзі цієї цифри до 20%, просто й по-хамському викинули з програми лояльності, немов якесь гидке кошеня!

В принципі, якоюсь мірою можна зрозуміти й керівництво компанії: напередодні вони неабияк "вклалися" у будівництво новомодної на той час мережі 3G (якою я ніколи не користувався і не збираюся користуватися, адже мобільний телефон мені потрібен майже винятково для розмов!). Але, з іншого боку, чи багато в "Київстару" абонентів зі стажем у 10 і більше років? І чи дійсно ця (я певен, доволі мізерна) кількість абонентів здатна скільки-небудь помітно вплинути на фінансовий стан компанії, якщо не ставити їх рачки й не стригти примусово до останньої нитки, натомість просто давши їм спокій і залишивши все, як є?

Не тямлячи себе від несподіваного приниження, я зателефонував оператору. І почув у відповідь "дружню" пораду: а ви, мовляв, перейдіть на інший тарифний план - у ньому програма лояльності діє ("поки що діє", - уточнив я подумки). Звісно, переходити я нікуди не став. Частково з принципу, а головним чином - через повну відсутність в "оновленому" списку тарифних планів скільки-небудь привабливої альтенативи.

Зрештою, невдовзі я отримав SMS, що з такого-то числа мій тарифний план закривається. І мене безкоштовно (атракціон нечуваної щедрості!) буде переведено на тарифний план "Класичний". Отже, що підібрали для мене "ефективні менеджери" та "успішні реформатори"?

Значиться, так. Щомісячна абонплата - 21,25 грн. Так, уже менше, аніж було на попередгьому тарифному плані останнім часом. Плата за з'єднання дзвінка - відсутня. Оце так подарунок! То що - варто кричати "ура" й цілувати керівництво компанії з розбігу в ясна?

Стривайте, а це що таке? Вихідні й переадресовані дзвінки (передача інформації голосом) на номери абонентів "Київстар" і DJUICE мережі рухомої (мобільної) мережі зв'язку "Київстар", грн/хв - 0,11 грн... Як це розуміти - відтепер прощавай, безліміт у мережі? І за кожну годину розмови всередині "Київстару" з мене тепер будуть лупити більше 6 гривень? (Хто сказав "лайно"?! А ну, атставіть разгаворчікі! Малчать, баяцца и платіть!!!)

Коротше кажучи, вирішив я той "Київстар" законсервувати. Аби не годувати хамів і дармоїдів. Тим більше, що альтернатива йому на цей час у мене вже з'явилася (втім, про неї трохи згодом). Зателефонував я оператору і повідомив, що хочу перейти з контракту на передплачену форму. Несподівано на тому кінці віртуального дроту здійнявся якийсь дивний переполох. Оператор розгублено перемкнув мене на якогось менеджера, той - на іншого менеджера, а згодом вони всі хором кинулися умовляти мене, аби я лише нікуди не переходив з контракту. Натомість поообіцяли з початку наступного місяця підключити мене на тарифний план "Дзвінки 35". На сайті "Київстару" мені не вдалося знайти "контрактної" версії цього тарифного плану - офіційно на нього, наскільки мені відомо, ніколи не підключали. Якась глибоко законспірована "ничка" для своїх. Зрештою, знайшовся тільки передплачений варіант цього тарифу - втім, він має дуже істотні розбіжності з контрактною версією. Але мені на ті нюанси було глибоко начхати, адже ключові моменти - абонплата 35 грн/міс, і повний безлім у мережі без плати за з'єднання, - мене цілком влаштовували.

Згодом на цей тарифний план перейшла і дружина, в якої на той момент абонентський стаж теж перевищив 10 років. Спочатку оператор морозився і намагався розповідати казки, що вони на цей тарифний план не підключають. І що такого тарифу взагалі нібито не існує в природі. Втім, аргумент, що чоловіка днями на нього цілком успішно й неілюзорно підключили, виявився вирішальним. Заявку було прийнято і виконано. Зрештою, ціною певних матеріальних і значно більших моральних втрат, цілком прийнятний для нас стан речей було відновлено.

Так минули осінь і зима 2017-го. А навесні ми з дружиною майже одночасно отримали "SMSки щастя", що з 01.04.2018 наш тарифний план "Дзвінки 35" буде закрито і... правильно: безкоштовно замінено на тарифний план "Дзвінки 50"! Як то кажуть, "наша пісня гарна й нова"... Цікаво, що в жодному джерелі, включно з офіційним сайтом компанії та його архівними версіями, опису контрактної версії цього тарифного плану мені теж знайти не вдалося. Що ж, 50 гривень на місяць можна якось і витерпіти: зрештою, це не 150. Хоча треба нарешті щось робити з цими ненажерами. Так я подумав тоді, ще не маючи навіть найменшого уявлення про те, наскільки сильно я помилявся!

Доволі скоро я відчув, що телефон перетворився буквально на пилосос, який заходився на повну потужність висмоктувати гроші з моєї кишені. 50 гривень, заявлених в описі нового тарифного плану в якості абонплати, вистачало не на місяць, а ледве на тиждень. Не встигнеш поповнити рахунок - а він уже знову в мінусі!

Оскільки на роботі тоді в мене був бурхливий період, пов'язаний з атестацією, мені було просто не до вивчення подробиць того, куди так стрімко тікають гроші з рахунку. Зазначу лише, що інтернетом я не користувався. Втім... а чи дійсно не користувався?

Після чергового вкидання 50 гривень до цієї бездонної й ненажерливої топки, я вирішив усе ж таки дослідити, на що саме з такою шаленою швидкістю улітають мої гроші. Для цього я мусив зареєструватися в системі "Мій Київстар" і переглянути деталізацію витрат. Ось вона, за квітень 2018-го року:



Отже, сумарні витрати у квітні склали 187,40 грн, з яких 140,00 грн було стягнуто за послуги передачі даних в обсязі... 1,51 МБ! 140 гривень за 1,5 мегабайти - так, сцуко, дійсно можна жити! І процвітати, й будувати. Все підряд - і 4G, і 5G, і яхти, і віллу на Мальдівах!

Аналогічна картина спостерігається і у травні:



У стані повного душевного акуя дзвоню оператору і питаю в нього - що це ще за нах?! У відповідь чую, що все відбувається відповідно до умов мого тарифного плану (цікаво, де б їх можна було прочитати уважненько, особливо дрібний шрифт внизу під зірочками?). Виявляється, що то в них послуга така. Кожної доби лише за якихось нещасних 5 грн мені надається просто-таки фантастична можливість скачати аж цілих 50 мегабайт інформації! При цьому качаєш ти її насправді, чи ні - нікого не гребе, бо послуга пакетна. І за замовчуванням активована. Тому ці 5 гривень автоматично знімаються кожного дня. З моменту "безкоштовного" примусового переходу на новий тарифний план. Який, завдяки цьому фокусу, замість "Дзвінки 50" автоматично перетворюється на такий собі "Дзвінки + Нікчемний інтернет 200". А щоб цю диво-послугу відключити - виявляється, треба надіслати USSD-запит: *232*0#.

То ж, як хвалився колись один видатний диригент, а згодом літун із вікна: "Оцените красоту игры! Мы их развели, как котят." За неповних 2 місяці бравий "Київстар" висмоктав із моєї кишені майже 400 гривень. Причому 265 з них - за суто шахрайською схемою, таємно від мене підключивши послугу, якої я не замовляв!

Після цього рішення розпрощатися з "Київстаром" у мене визріло остаточно. Проте його реалізацію знову довелося відкласти, адже попереду в нас була тижнева поїздка до Угорщини. А CDMA там, на жаль, не працює. То ж вирішили піти найпростішим шляхом: поповнити клятий "бидлостар" на 200 грн, аби їх гарантовано вистачило на дзвінки в роумінгу, якщо в них виникне несподівана потреба. Тим більше, що на їхньому сайті офіційно вивішено вартість 1 хвилини розмови в роумінгу з Угорщини по 2 грн/хв.

Сказано - зроблено. Одразу після прибуття на місце я зателефонував батькам і повідомив, що в нас усе нормально. Навряд чи ця розмова тривала набагато більше однієї хвилини. Одразу ж після неї я перевірив рахунок - списало близько 3 грн. Що ж, у першому наближенні схоже на правду. Напевно, все ж таки "Київстар" не завжди такий гидкий, як його малюють...

Ага! Наступного ранку я прокинувся від SMSки. "Київстар" радісно повідомив, що з мого рахунку успішно знято 30 грн. І що тепер я протягом доби можу дзвонити в роумінгу аж цілих 15 хвилин! Ну, да: 30 гривень поділити на 15 хвилин - в теорії вийде якраз по 2 гривні за хвилину, як і запевняє реклама. От тільки з ким, і з якого дива мені теревенити цілих 15 хвилин? А пакет діє лише протягом доби, а там за наступний дзвінок автоматично знімуть іще 30 гривень. І в такому темпі грошей на рахунку до кінця поїздки нам точно не вистачить. Набрав оператора:

- Хлопці, я не замовляв у вас жодних пакетних послуг! Негайно відключіть це гадство і поверніть мені гроші на рахунок!

У відповідь мені ввічливо пояснили, що це в них сервіс такий, і всі їхні дії обумовлені виключно їхньою турботою про мій комфорт і душевний спокій. Більше, аж до самого приземлення літака в Києві, я слухавку не знімав. Бо набридло годувати паразитів.

Підбиваючи підсумки цієї довгої й невеселої історії, хочу сказати, що з "Київстаром" я вирішив розпрощатися остаточно, і на це рішення більше не вплинуть жодні чинники і подачки з їхнього боку - навіть, якщо такі матимуть місце. Кредит моєї довіри вони вичерпали остаточно і незворотно. Довитрачу гроші з рахунку, і таки дотисну оператора, аби він перевів мене з контракту на передплату. Що дасть можливість припинити годування паразитів і законсервувати цей номер на невизначений термін - поки всі його знають, хай працює лише на вхід.

Проте, виникає закономірне питання: а хто ж, як не вони? На жаль, жоден з інших GSM-операторів на території України нічим не кращий за збидлілий "Київстар" - ані ахметівський "Lifecell", ані страшенно європейський "Vodafone", який, як загальновідомо, не має ну аж взагалі нічого спільного з російською МТС. Це якраз саме той випадок, коли можна впевнено констатувати, що наразі "всі вони однакові". Що за тарифними планами, що за якістю зв'язку (яка неухильно погіршується з кожним новим "G"), що за своїм ставленням до абонентів.

Але - альтернатива таки насправді існує! Щоправда, за межами GSM-тераріуму, в "паралельному" світі. Під назвою CDMA. Оператор називається "Інтертелеком" і надає мені в рамках тарифного плану "Доступний" аж за 25 (двадцять п'ять!) гривень на місяць:

- Прямий київський номер (за це довелося одноразово сплатити 15 грн);
- Безлімітні дзвінки у мережі та на стаціонарні київські номери;
- 100 хвилин на місяць на інших операторів і стаціонарні номери по Україні;
- 2500 МБ 3G-інтернету на швидкості до 3,1 Мбіт/с;
- 0,30 грн/хв на інших операторів понад пакет послуг;
- 0,02 грн/хв за 1 МБ інтернету понад пакет послуг.

З 21.08 анонсували перейменування поточного тарифного плану в "Єдина країна 25". Відтепер 1 МБ інтернету понад пакет послуг коштуватиме вдвічі дешевше - 0,01 грн/хв. Решта умов залишається без змін.

Стосовно якості зв'язку - в них чудове покриття по всій Україні. Зокрема, в підвалі в мене на роботі, так само, як і в тестя в селі, це єдиний оператор, який забезпечує нормальний, якісний і надійний зв'язок. Бо з будь-якого телефона GSM-стандарту, незалежно від оператора, в обох вищезгаданих локаціях  можна впевнено розібрати лише два слова, а саме: "Га?" і "Шо?"

То ж прощавай, "Київстаре"! Я за тобою анітрохи не сумуватиму!

Олег Левченко, абонент "Київстар" з 2003-го року - тепер уже практично колишній.