
Я не хотів нічого писати про вирок Наді Савченко. Для всіх нормальних людей тут все ясно і без слів. 22 роки для Наді - це 22 тавра на чолі російського тирана, і нема іншого шляху окрім як піднімати світ проти нього.
В принципі, було очікувано, що наша офігезно-просвітлена навколополітична публіка після оголошення вироку видасть якийсь фантастичний по своєму ідіотизму перл. Нагадаю, це та сама публіка, яка:
- дозволяла собі всі ці два роки вальяжно філософствувати в мережі про те, як скоро Росія розвалиться, і на нас обрушаться репарації;
- перетворила слово "зрада" на бугагашечку, і затикала рот кожному, хто хоча б заїкався про необхідність посилання тиску на дипломатичному фронті;
- багатозначно натякала, що наші можновладці "хитрі чорти" і мають туза в рукаві;
- так само багатозначно натякала, що Надя Савченко була б давно вільна, якби була в "іншій партії";
- не менш багатозначно натякала, що допомагати Наді ніяк не можна, бо це додасть рейтингу Цій Дамі (Тимошенко, звісно же);
- а пару тижнів тому вибухнула фонтаном гівноаналітики про те, що це все цирк, що зараз ось-ось Путін звільнить Савченко - бо це все вистава для того, щоб винести "російську шпигунку" в топ, і взагалі Надя Савченко уже давно перевербована.
Вячеслав Ільченко


