
Цього року Україна переживає черговий день народження. Це не обмовка, тому що лише воно проситься на язик, коли завдяки службі Бі-Бі-Сі переглядаєш ретроспективу 25 років незалежності. Це навіть не історія, тому що вона передбачає дати, події, персоналії, а у нас все це забувається, переписується, а потім міфологізується. Складається враження, що Україна на довгі чверть століття перетворилась на якийсь фантастичний ізолят, в якому раз у раз самовідтворюється потворний пострадянський лад, в якому при владі - завжди колишні комуністи. А економіка завжди "перехідна", в якій химерно поєднуються риси дикого капіталізму (причому не реальні, а списані з сатиричних романів початку минулого століття) і державної номенклатурної олігополії, яка править країною із Задзеркалля, користуючись всім надбанням держави, як власним гаманцем...
Втім, про це не написав уже тільки лінивий. Можливо, в майбутньому якийсь новий Олександр Тюрін напише про нашу дійсність новий еклектично-геніальний роман "Фюрер Нижнього Світу, або Чоботи Верховного Інки", і отримає за це престижну премію. А режисер зніме прекрасний абсурдистський фільм, на рівні "Уявляріума містера Парнаса", і отримає "Оскара". Мені хочеться сьогодні поговорити не про те, як виглядає наша реальність, а якою вона повинна була стати.
( Read more... )
Вячеслав Ільченко
Джерело: INTV