![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
yes1111
З Днем народження тебе, люба Країно моя!
Двадцять три тобі вже… Ти вже доросла! Ти вже повнолітня. Ти вже військовозобов’язана…
І Ти – воюєш! Бо так треба! За свободу! За гідність, за честь, за незалежність, за кожного з нас!!!
Ти не хотіла цієї війни. Бо вона не потрібна нікому, і тобі, передовсім, не потрібна. У такому молодому віці хочеться жити і радіти, приносити радість іншим, хочеться просто розважатися і жити повноцінним молодим життям.
Але не довелося. Бо не намисто і не червону калину подарували тобі на День народження. А "Гради" і "Буки", міни і конвої, танки і кулі… Це несправедливо і нечесно… Це не твій вибір… Але ти прийняла його. Ти змушена була так зробити. Бо ти розумієш, що треба вижити, треба не здатися, треба захистити себе і нас усіх… Ти стала дорослою і серйозною… Тебе змусили подорослішати раніше, ніж хотілося…
Ми вдячні тобі за це, Рідна і прекрасна наша Країно! Ми плачемо і молимося… Так само, як плачеш ти за тих кращих дітей, що загинули в бою за свободу… Так само, як молишся ти за тих кращих, які мають лишатися живими… Ми сподіваємося і надіємося… Ми віримо в тебе так само, як ти віриш у нас…
Ми хочемо, щоб ти була така, як належить: в красивій вишиванці і в віночку з польових квітів, у соняхах і стиглих пшеничних полях… І нехай сьогодні ти в касці і в бронежилеті… Нехай сьогодні ти на війні! Але дуже скоро прийде час і ти вберешся в найкращу свою вишиванку!
Ми знаємо, що все буде добре! Незважаючи ні на кого і на що! Ти переможеш! Ти встоїш, ти витримаєш!
Бо немає в тебе іншого вибору! Немає його і в усіх нас… І якщо насправді розібратися, то це і є щастя! Щастя розуміти, що немає в нас іншого шляху крім перемоги, крім успіху, крім удачі!
А раз так, то все вийде в нас! Усе вийде в тебе! Я знаю, я відчуваю це серцем і душею! Я переконана!
З Днем народження тебе рідна! Ми любимо тебе! Ми не дамо тебе образити! Ми переможемо!
Слава тобі, люба наша! Слава Україні!
Двадцять три тобі вже… Ти вже доросла! Ти вже повнолітня. Ти вже військовозобов’язана…
І Ти – воюєш! Бо так треба! За свободу! За гідність, за честь, за незалежність, за кожного з нас!!!
Ти не хотіла цієї війни. Бо вона не потрібна нікому, і тобі, передовсім, не потрібна. У такому молодому віці хочеться жити і радіти, приносити радість іншим, хочеться просто розважатися і жити повноцінним молодим життям.
Але не довелося. Бо не намисто і не червону калину подарували тобі на День народження. А "Гради" і "Буки", міни і конвої, танки і кулі… Це несправедливо і нечесно… Це не твій вибір… Але ти прийняла його. Ти змушена була так зробити. Бо ти розумієш, що треба вижити, треба не здатися, треба захистити себе і нас усіх… Ти стала дорослою і серйозною… Тебе змусили подорослішати раніше, ніж хотілося…
Ми вдячні тобі за це, Рідна і прекрасна наша Країно! Ми плачемо і молимося… Так само, як плачеш ти за тих кращих дітей, що загинули в бою за свободу… Так само, як молишся ти за тих кращих, які мають лишатися живими… Ми сподіваємося і надіємося… Ми віримо в тебе так само, як ти віриш у нас…
Ми хочемо, щоб ти була така, як належить: в красивій вишиванці і в віночку з польових квітів, у соняхах і стиглих пшеничних полях… І нехай сьогодні ти в касці і в бронежилеті… Нехай сьогодні ти на війні! Але дуже скоро прийде час і ти вберешся в найкращу свою вишиванку!
Ми знаємо, що все буде добре! Незважаючи ні на кого і на що! Ти переможеш! Ти встоїш, ти витримаєш!
Бо немає в тебе іншого вибору! Немає його і в усіх нас… І якщо насправді розібратися, то це і є щастя! Щастя розуміти, що немає в нас іншого шляху крім перемоги, крім успіху, крім удачі!
А раз так, то все вийде в нас! Усе вийде в тебе! Я знаю, я відчуваю це серцем і душею! Я переконана!
З Днем народження тебе рідна! Ми любимо тебе! Ми не дамо тебе образити! Ми переможемо!
Слава тобі, люба наша! Слава Україні!
Джерело