Вячеслав Ільченко: чому в лЯШКА зірвало дах

[yes1111]

Я не люблю робити "персональних випадів" - все-таки маю уже певний статус, та й я більше волію воювати "за", а не "проти".

Однак Ляшко перейшов кілька меж, за які уже починається чисто особисте бажання врізати під дих. Я постараюсь дуже коротко і по суті.

Для початку дам коротку відповідь, що відбувається: валиться фракція Ляшка, а разом із нею надії на успішне переобрання "народного вилоносця всея України".

Не секрет, що він не мав свого кадрового резерву (просто передивіться його передвиборчу кампанію, і скажіть, на кому вона була сконцентрована?), а тому список склав по лоскутному принципу. Одним із таких "лоскутиків" була політична сила Юрія-Богдана Шухевича. Він, якщо хтось не в курсі, є головою Української Національної Асамблеї - це така непарламентська партія, яку більшість знають як УНА-УНСО. 

В дужках зауважу, що ця партія має чималу історію плідної співпрацї з партією "Батьківщина" в роки протистояння Кучмі.

І ось тепер цей "лоскутик" почав відпадати. Про це свідчать дивні слова Ляшка, які він говорив Шухевичу під час "епічного стаскування з трибуни" - де він апелював до того, що він провів Юрія Романовича в парламент. Тобто, коли формувався список, всі, хто включав до нього свою квоту, делегували Ляшку прийняття рішень - а самі добровільно ставали "виконавцями".

І ось рішення не тільки було прийнято в обхід Ляшка, а й виступ Юрія Шухевича не був "затверджений" самим Ляшком. Значить, "група Шухевича" явно обозначила, що передвиборчі домовленості або будуть невдовзі порушені, або уже порушені - через зміну політичних обставин.

Враховуючи, що і Саакашвілі розпочав формування власної політичної сили (а ми знаємо, що на системну працю на низовому рівні він нездатен - просто в силу відсутності опори на власний електорат), йдеться про дострокові вибори.

Безумовно, їх будуть відтягувати, як тільки можуть, але старт уже даний. Тому УНА вирішила розпочати власну гру. І Ляшко, відповідно, лишається чільної частини своєї підтримки.

А враховуючи його відверто підлабузницьку позицію, втратив він і свою власну підтримку. Чого варта тільки його блискавична зміна позиції стосовно бюджету в грудні 2015 року. Спочатку він аж вистрибував проти нього, а потім різко проголосував. Ось пруф, якщо хтось забув:
http://pl.com.ua/lyashko-poyasniv-chomu-rpl-pidtrimala-byu…/

Все це дуже помітно виборцями, а отже, з фактичним демаршем Юрія Шухевича, Ляшко втрачає шанси на попадання в майбутній парламент. Єдиний спосіб тепер туди попасти - стати потрібним чинній владі. Тоді йому буде виділена виборча квота.

Що він і робить, найпростішим способом - нападаючи на Юлію Тимошенко, і вигадуючи фантастичні плани убивства Юрія Шухевича після того, як він оголосить акт про імпічмент, за наказом "московської зозулі". А також продукуючи ідіотичні подання на позбавлення громадянства Тимошенко

Щодо останнього - мені було б надзвичайно цікаво, як на це відреагує ЕНП, правляча правоцентристська партія ЕС. Позбавлення громадянства лідера партії, яка входить в ЕНП, матиме дуже недобрі наслідки для нас на европейському фронті. Там і так дуже напружені обставини, а це нанесе ще й додатковий удар.

Цікаво, кому може бути вигідно, щоб в України дедалі погіршувались відносини із європейськими партнерами?

Крім того, процедури позбавлення громадянства в Україні попросту не існує, Конституція це прямо забороняє. Відтак ця заява має чисто піарну природу і розрахована на невігласів.

Ляшко, правда, про це не думає. Країна його не дуже цікавить, його цікавить виключно його власна персона і шанси на виборах. Наскільки я розумію, його епічний виклик Тимошенко на дебати - рівно із тієї ж серії. Йому будь за що потрібен піар. Великий піар. Для того, щоб всі знали, хто в Україні найбільший борець з Тимошенко та Кремлем.

Я б вчинив так, як у відомому анігдоді про садиста і мазохіста.

Сидить садист на лавочці, відпочиває. Навколо нього стрибає мазохіст, і аж стікає слиною:
- Ну давай, побий мене, ти ж садист, тобі подобається. Побий мене, сильно.
Садист спокійно дивиться на стрибаючого і спокійно каже:
- А я не буду.

 

Вячеслав Ільченко
Джерело