Конструктор мрії

[yes1111]

Сьогодні останній день, в який можна агітувати. Якщо чесно, я написав великий текст. Дуже великий, в якому перелічувались всі пропозиції Тимошенко - а їх вона дуже багато напрацювала за близько річний марафон Форуму Нового Курса. А потім я вирішив, що краще буде не повторювати уже багато разів написане, а спробувати подивитись на картинку в цілому.

Я досі пам'ятаю найперший, червневий Форум Нового Курсу. Він представив нам цілковито новий образ Тимошенко - не стільки досвідченого політика із величезним досвідом і авторитетом, скільки візіонера. Людини, яка не тільки здатна побачити своє Місто Сонця, а й чітко знає, як його збудувати. Що значно важливіше - вона чи не єдина зрозуміла, що одній з таким масштабним проектом не впоратися. Президент - не цар і не бог, він не може "зробити монтаж", і режисерською волею викликати до життя бажаний результат.

Необхідне те, що називається "операційною бригадою". Лідер повинен бути постановником задачі, аналітиком, модератором та комунікатором. Він зобов'язаний бути центром тяжіння, навколо якого об'єднаються експерти та професіонали в різних галузях. Він зобов'язаний синтезувати в єдине бачення всі ті ідеї, які роками циркулювали в навколополітичному просторі, але ніколи не виносились на загал. А потім все це він повинен пояснити громадянам країни так, щоб ті зрозуміли - що, навіщо і як. Щоб вони теж побачили майбутнє і дорогу з місячного сяйва, яка туди веде.

Юлія Тимошенко змогла це зробити. Єдина із усіх кандидатів, вона показала людям не набір пафосних "епохальних подій", і не телесеріал - а мрію, в якій хочеться жити. Цього нам не вистачало всі роки незалежності, адже ми розучились мріяти і бажали тільки про те, щоб не було гірше.

Той перший Форум для мене був як ковток свіжого повітря. Юлія Тимошенко буквально сипала ідеями, наочно показуючи, що ота вся повсякденна мряка, в якій ми жили десятиріччями - не тільки не вирок, а взагалі якийсь ненормальний стан. Ми уподібнили себе наляканим дітям, які стоять посеред величезного будівничого майданчика, де є все, що тільки можна собі уявити. Але все це настільки незвичне і дивовижне, що ми міцніше стискаємо в руках старі дерев'яні іграшки і боїмося навіть доторкнутись до нового чудесного конструктора.

А Тимошенко прийшла, відкрила коробку і почала легко жонглювати різними детальками звідти.

У нас не працює демократія? А з чого ми узяли, що вона повинна виглядати саме так, як її збудували на світанку незалежності? Там уже костилів більше, ніж самих деталей. Може, нам не потрібні численні підпорки, а треба просто розібрати цю конструкцію і зібрати її правильно? Тимошенко тут же і показала свій варіант нової архітектури демократії, і це виявилось зовсім нескладно.

У нас не працює економіка? Ми не можемо розібратись в ній? Але ж вона теж складається із окремих детальок. Юлія Тимошенко прямо на очах присутніх розібрала її на блоки і по кожному із них скликала окремий форум. І на них виявилось, що нічого незбагненного там немає. Більше того, виявилось, що в країні у нас є багато людей, які знають, навіщо потрібна та чи інша деталь, і куди її найкраще припасувати. Юлії Тимошенко залишалось тільки задавати влучні питання і розподіляти теми. А потім зібрати разом, і вийшла книжка - "Новий Економічний Курс", справжній підручник для всякого, хто хоче зрозуміти, що до чого.

У нас війна, яка висотує із нас всі соки? Але чому ми повсякчас ведемо себе так, ніби ми самотні, і нас чоботом випхали за двері? У нас є стільки потенційних союзників, нам просто варто перестати бути наляканою дитиною чи прохачем біля дверей. Ми більше не "нація без держави", ми уже 28 років як країна. У нас є свої інтереси, і ми повинні міцно на них стояти. А хто сильно стоїть на позиціях, до того і союзники будуть ставитись серйозно.

І взагалі, чому ми вирішили, що повинні стати найбіднішою країною Европи? Ми роками повторюємо, як молитву, кимось сказану тезу про "найдешевшу робочу силу" і молимось на неї як на панацею. Але якщо ми себе вважаємо дешевими, то багатими ніколи не станемо. Дешева рибка - погана юшка, казала моя бабуся. А ми рибка не просто дорога, а унікальна. Так якого біса ми себе витрачаємо на пустий бульйон?

Якщо хочете абсолютний аргумент "за Тимошенко", то знайдіть відео, де вона запрошує на сцену всіх людей, які брали участь в написанні Нового Курсу. Всіх цих людей вона зібрала навколо своїх ідей. Вони із різних галузей, різних прошарків населення, різних інтересів і різних цілей. Не останні люди в своїх професіях, а часто перші й унікальні. Але вони вийшли на цю сцену і встали поряд із людиною, яка знайшла чим їх об'єднати і чим зацікавити.

І при цьому вона нічого надприроднього не зробила. Просто відкрила коробку з конструктором, розповіла, яка деталька для чого служить, а потім запросила всіх братись до роботи.

Так ось, коли ви підете вибирати, то подумайте, чого ви насправді хочете. Чи вам необхідні старі дерев'яні іграшки, просто підфарбовані та підшліфовані? Чи вам необхідний нарешті конструктор, з якого ви собі самі зберете таку іграшку, про яку все життя мріяли.

І що для вас є Україна? Застряглий в льодах старий іржавий сухогруз, а чи величний атомний криголам, який пливе в майбутнє.

Я для себе вирішив.

 

Вячеслав Ільченко
Джерело