Ранкова пошта без Юрія Ніколаєва

[yes1111]

В ефірі "Ранкова пошта без Юрія Ніколаєва"

Нам пишуть: "Ваша программа Контрабанда-СТОП - это популизм и ложь. Всем известно, что государственный менеджмент неэффективен. Государственные программы неэффективны. Только частный менеджмент эффективен. Поэтому остановить контрабанду может только продажа таможни частному исполнителю. Желательно иностранному, т. к. наши все коррумпированы".

Почнемо із анігдода на тему.

Організували конкурс "Хто швидше стане мільярдером". Принесли люди свої проекти. Пропонує один за місяць - красивий бізнес-план виробництва медичного приладдя. Розписані витрати, прибуток і все необхідне. Пропонує інший за тиждень. Не менш красивий проект мережевого сервісу із миттєвою монетизацією. Розрахунки, охват аудиторії, прибуток. А третій нічого не приніс. Питаються у нього:
- А як же ви збираєтесь мільярдером стати? Де ваш план?
- А ніякого плана не треба. Продайте мені метр кордона і я за три дні стану мільярдером. 

А тепер давайте поговоримо серйозно. Адже поки що у нас ніхто не розбирав, чому приватний менеджмент здається ефективним, а державний - ні.

Почнемо із того, що як тільки ви комерціалізуєте якусь галузь, то організація перестає працювати за регламентом, а починає працювати "на інтерес", тобто на прибуток. Саме за ним і буде оцінюватись ефективність.

Так от прибутку приватний менеджмент дійсно добивається найбільш швидко. Він проявляє більшу гнучкість, більшу пристосованість і швидкість прийняття рішень. Це стає можливим завдяки високій мотивації - тому що приватний менеджмент працює на свою кишеню. Максимальна ефективність, таким чином, буде у малого та середнього бізнеса - тому що в ньому менеджер і власник, як правило, є однією і тією ж особою.

Однак якщо прибуток менеджера не залежить від стану компанії, або не є ключовим критерієм, картинка різко міняється. Наприклад, можна легко знайти історії, коли "ефективний менеджмент" не піднімав прибутки компанії, а навпаки, її гробив. Для бажаючих ось чудова стаття на Хабрі: https://habr.com/ru/post/297678/

Це відбувається в тих компаніях, де заробітна плата "приватного менеджмента" не залежить від прибутковості компанії. Таким чином, менеджер втрачає мотивацію до розвитку компанії. Які б дії він не робив, його заробітна плата і бонуси все одно будуть виплачені в обумовленому контрактом обсязі (це зветься "золотим парашутом"). А це в точності відповідає мотивації державного чиновника, який точно так само не зацікавлений в розвитку галузі, адже гроші-то йому все одно йдуть.

Тобто, уже сходу виявляється, що приватний менеджмент цілком може бути точнісінько таким же неефективним, як і державний. Тільки якщо на державного чиновника управу знайти можна - як в формі контролюючих органів, так і громадського контроля. То приватного менеджера може уконтролювати тільки його безпосередній роботодавець. Який, як правило, помічає проблеми надто пізно. У вищезацитованій статті наводиться приклад індійської компанії Satyam/Maytas. Там Рада Директорів виявила, що ефективний менеджер маніпулював звітністю аж після 9 років "менеджмента", і то лише після того, як уже почалась процедура банкрутства.

Просто собі уявіть цей період - 9 років. В масштабі України це як мінімум два періоди - правління Януковича і правління Порошенка. Як мінімум два великих протести плюс Майдан-2014. Тепер уявіть собі, що весь цей час приватна митниця "коригує бюджет" точнісінько так само, як цим займався менеджер Satyam/Maytas. Клондайк, Ельдорадо - жалюгідні казанки із іржавими монетами в порівнянні із такою "золотою копальнею".

Кстатє, просто собі зауважте - Коболев в "Нафтогазі" зараз веде себе саме по схемі того індуського мегаменеджера. Він отримує величезну фіксовану зарплату і бонуси, і спокійно гробить видобуток газу в Україні.

В цьому місці завжди пропонують дати приватному виконавцю долю від доходів митниці. Тоді, мовляв, мотивація підвищиться і контрактер матиме зацікавленість в ефективній роботі митниці.

Сперечатись не будемо - матиме. От тільки яку саме? Теоретично все працюватиме добре - чим більший дає митниця прибуток, тим більша буде доля контрактера. Однак, як ми уже знаємо, в приватній ініціативі людину мотивує своя кишеня. А доля його фіксована, і підвищити її ніяк не можна - бо якщо збільшити долю контрактера, то бюджет недоотримає грошей на цей же самий відсоток. Отже, контрактер обов'язково розпочне шукати інші шляхи збільшення своє долі. Наприклад, деякі грузи почне пускати повз документацію, на деякі декларації занижуватиме вартість і так далі. А це в точності відповідає діяльності державного митного чиновника, який точно так само створює тіньовий потік через митницю, а гроші кладе в свою кишеню.

В принципі, спільну діяльність, на відміну від чисто приватної, можна уконтролювати громадським контролем. От тільки такий контроль в нашій країні не працює. Багато ми уконтролювали, наприклад, спільні діяльності "Нафтогаза"? Я вам точно скажу - ми взагалі не знаємо, скільки там видобувається, і скільки саме лівого газу йде на сірий експорт. А він там точно є, бо якщо підрахувати збільшення бюджету "Нафтогаза" на збільшення видобутку, а потім порівняти із реальним збільшенням того видобутку - то вийде, що кожен додатковий куб газу нам обходиться в 63 рази дорожче за імпорт додаткового куба. А такого - самі розумієте - бути не може.

Значить, рівно те саме станеться і з митницею, якщо вона стане "спільною діяльністю".

І це ми тільки розглянули ситуацію, коли "ефективний менеджмент" вітчизняний. А якщо він іноземний, то ситуація буде на порядок гіршою. Тому що питання різних юрисдикцій власника та безпосереднього виробництва в нашому законодавстві не врегульовано ніяк. Тобто, такий "ефективний менеджмент" взагалі не піддаватиметься контролю. Що, в свою чергу стане уже питанням національної безпеки. Тому що коли, образно кажучи, метр кордону контролюється іноземною компанією, то ця іноземна компанія абсолютно не зобов'язана керуватись інтересами України. Вона буде керуватись інтересами своєї юрисдикції. А значить, через цей метр кордону теоретично можна буде провезти усе - аж до атомної бомби. А винна при цьому залишиться Україна, бо по Конституції саме ми відповідаємо за транзитні коридори через нашу країну.

Що? У нас немає транзитних коридорів? Ви будете сміятись, але тільки офіційно через Україну проходить 4 із 10 трансевропейських транзитних коридорів. А всього таких коридорів через Україну можна прокласти цілих 12. Дванадцять, прописом.

Так що продажа метра кордона України "приватному ефективному менеджменту" - це буде в повному сенсі цього слова продаж курки, яка несе золоті яйця, за тридцять срібляників.

Насамкінець скажемо про ефективність програми "Контрабанда-СТОП". За лютий-серпень 2005 р. ця програма дала 21 млрд. грн. додатково до бюджету. За тодішнім курсом це 4,15 млрд. дол. (нагадаю, курс тоді був 5,05 грн. за 1 дол.). В середньому вона давала 6% місячного приросту прибутку від митниці. Це елементарна геометрична прогресія, простий підрахунок показує, що в річному розрізі це буде 89,8% приросту. Тобто, в річному розрізі "Контрабанда-СТОП" здатна майже вдвічі збільшити прибутки від митниці. Я не знаю ніякої іншої програми, що державної, що приватної, яка покаже кращу ефективність.

Ви іще дивуєтесь, якою це магією в 2005 р. Тимошенко змогла збільшити дохід бюджету на 70% навіть не за повний рік?

У вас є рівно чотири дні на те, щоб все іще раз обдумати і прийняти рішення.

Вячеслав Ільченко
Джерело