
Днями у Москві трапився цікавий випадок. Відомий блогер Дмитро Терновський сфотографував, як водій чорного "мерса" з "блималками" порушує правила. Водій, помітивши це, вилаявся і плюнув у Терновського. Дмитро теж плюнув і щось відповів, після чого один з двох пасажирів "мерса" обстріляв машину Дмитра з пневматичного пістолета.
Терновському вдалося зняти на фото того, що стріляв, і зафіксувати звук пострілів на мобільному відео.
Дмитро одразу ж звернувся до поліції. Мєнти не поспішали щось робити, сумніваючись, чи є у тому, що відбулося, склад злочину, адже Дмитро лишився неушкоджений, а на машині - лише незначні пошкодження від гумових куль. І ментів можна зрозуміти - чорний "мерс", блималка, ще й російський прапор на лобовому склі...
Але паралельно Терновський за допомогою топових російських блогерів оприлюднив цю історію, виклав свої фото і відео. І наступного ж дня "стрільця" було затримано. Ним виявився Григорій Чубревич, 24-річний циган з Риги, що знаходився у Москві без реєстрації.
Сьогодні суд обрав для порушника запобіжний захід - 2 місяці у Бутирці. І хоча зазвичай мені не подобається, коли до суду людей тримають в ізоляторі, але тут рішення суду виправдане, бо цілком очевидно, що якби Григорія відпустили на підписку, він би втік.
Не знаю, що з ним буде далі, якщо по справедливості - мав би посидіти пару місяців до суду, а потім отримати стільки, скільки вже відсидів. Бо злочин, об’єктивно, не дуже страшний.
На суді Григорій тримався напрочуд нахабно - як людина, звикла, що батьки викуплять її з будь-якої халепи: заплатять потерпілому, а якщо він упреться - слідчому і судді. Судячи з його поведінки, так вже було, і не раз. І, без сумніву, так би було й цього разу, якби не одне але: обстріляний Григорієм водій виявився розкрученим блогером, і йому на допомогу прийшли ще більш розкручені блогери.
Сила блогосфери - страшна річ. І, оскільки це порівняно нове явище, не всі ще розуміють цю силу. Що дрібні кримінальники, що представники влади не готові до того, що кожен їхній вчинок може бути зафіксований кожним, і побачити це зможуть тисячі. І нариваються, і це завжди приємно.
Отже, гласність і ще раз гласність. Плюс розвивати українську блогосферу. Про те, що потрапляє у блоги Навального чи Варламова, автоматично дізнається вся Росія. Нам ще до цього рости і рости.
(Інформація і фото звідси. Там само у попередніх постах є передісторія).