канапкова революція

Не знаю, как для Марко, а для меня сегодня был пока самый тяжелый опыт волонтерства.

Потому что сегодня мы ради разнообразия не готовили на кухне, а пошли разносить уже приготовленную еду.

И это было тяжело не в смысле таскания ящиков с бутербродами аж на баррикады на Грушевского, а также на новые баррикады на съезд к Почтовой и к католическому костелу. А потому что заставить поесть этих мужиков, блин, нереально!

Вечером людей поменьше, а кухня пашет как заведенная, плюс еще паломничество горожан, которые парятся, как же бедные защитники стоят на таком холоде, а вдруг голодные. В общем, ответственно заявляю, что по крайней мере в этот вечер личный состав находится в удовлетворительном состоянии.

Мы бродили, как еврейские мамаши, среди группок мужиков в камуфляже, и дое***бывались до них строгим:
- Признавайтесь, вы ели? Наверное, снова всухомятку? Поужинали полноценно, говорите? Тю, что - всего лишь раз поужинали? Ах, дважды? Ну так я ж не ужин вам предлагаю, а так, себя развлечь в дозоре бутербродиком.

Мужики отшучивались, или стонали, или жаловались, что при такой кормежке их скоро можно будет разве что катить на противника.

Боже, что я несла в ответ, сейчас даже вспомнить стыдно. Пробовала новые и новые стратегии влияния на ЦА:

( тяжелые будни еврейских мамаш )

Анатолий Гриценко: армейские части тайно передают Захерченке!

Анатолій Гриценко Український політик, міністр оборони (2005—2007), голова Комітету ВР України з питань нацбезпеки і оборони (2007-2012), голова Підкомітету з протидії відмиванню брудних коштів (з 2012), лідер партії "Громадянська позиція". Полковник запасу.

ПІД ПОКРОВОМ НОЧІ ГОТУЄТЬСЯ ЗЛОЧИН: передача армійських десантників до складу Внутрішніх військ МВС Захарченка

Інформація перевірена і достовірна. Із надійних джерел у Кабінеті Міністрів і Міністерстві оборони.

Сьогодні зранку на закритій нараді в Кабміні Микола Азаров поставив завдання міністру оборони Павлу Лебедєву терміново передати до складу Внутрішніх військ два армійських з'єднання – 95-ту окрему аеромобільну бригаду (Житомир) і 25-ту окрему Дніпропетровську повітряно-десантну бригаду.

Виконання цього завдання розпочалося негайно і продовжується навіть зараз, уночі, у Міністерстві оборони спільно з представниками командування Внутрішніх військ МВС.

Міністр оборони готує директиву на передачу, однак він вніс певні власні корективи: як і визначив Азаров, Внутрішнім військам мають передати 25-ту окрему Дніпропетровську повітряно-десантну бригаду, а от замість Житомирської бригади Лебедєв вирішив передати 79-й окремий аеромобільний полк (Миколаїв).

Чому такі зміни? Достеменно невідомо, можливо, Лебедєв сумнівається у лояльності десантників, які дислокуються у Центральній Україні, й більше він довіряє тим, що базуються на Півдні країни.

Таким чином, солдат і офіцерів, які обрали по життю професію воїна, причому елітного воїна-десантника, аби захищати країну і народ від зовнішнього ворога, одним розчерком пера хочуть перетворити на поліцейських, які захищатимуть владу від власного народу. Під керівництвом міністра внутрішніх справ Захарченка...

Не маю сумніву, що міністр Лебедєв виконає цей наказ, він уже його виконує, без жодних докорів сумління.

Але маю підстави стверджувати, що далеко не всі офіцери й генерали з цим ганебним і антинародним дійством погодяться...

Джерело: блог Анатолія Гриценка на УП

Баллада о борьбе

Всем погибшим в борьбе за нашу свободу посвящается...

Спасибо фотографам за отвагу.
Спасибо Высоцкому за гений и актуальность.
Спасибо тем, кто борется.
Спасибо всем, кто понимает.


Фото-фильм Аллы Демуры на песню В. Высоцкого "Баллада о борьбе".
В фильме использованы фото-материалы, снятые репортёрами во время еврореволюции в Киеве на Майдане и ул. Грушевского в январе 2014 года.
Финальный рисунок - художник Юрий Журавель.

Звернення Юлії Тимошенко до народу України

Те, що сьогодні Микола Азаров подав у відставку та було скасовано частину диктаторських законів, - не є каяттям влади або перемогою опозиції. Це є перший реальний результат боротьби людей, які вийшли на всі майдани України та світу і почали брати владу в свої руки.

Перемога, яку Майдан виборов сьогодні , - є першим успішним кроком. Але цього недостатньо…

Не зупиняйтеся! Ідіть вперед! Покладайтеся лише на себе та свою єдність! Перемагайте повністю та остаточно!

Якщо ви зараз зупинитеся, не отримавши повної перемоги, усі жертви, які вже принесені українцями в своїй самовідданій боротьбі, будуть зраджені.

Ви мерзли днями і ночами на майданах, віддавали своє здоров‘я та життя, втрачали своїх кращих синів не для того, щоб Янукович змінив уряд Азарова на будь-який інший, так само корумпований, і не для того, щоб вам вчергове пообіцяли щасливе життя із закривавлених рук.

Ви піднялися на боротьбу за іншу - не мафіозну, не кримінальну, не олігархічну  -  Україну.

Ви піднялися, щоб перезавантажити всю владу та повернути Україну собі. Так зробіть це!

І поки не досягнете такого результату - не зупиняйтеся!

Якщо ви зараз не звільните Україну від диктатури, потім це буде зробити майже неможливо.

Слава Україні!

З любов‘ю до Вас,
Юлія Тимошенко.

Качанівська колонія
м. Харків
28 січня 2014 р.

Джерело: Батьківщина

Про завтрашню "амністію" і боротьбу з тероризмом

Originally posted by bilozerska at Про завтрашню "амністію" і боротьбу з тероризмом

Ну, що. Наш народ зробив неможливе.
Те, що роками не могли зробити танцюючі студенти з вуличними флешмобами і відомі на весь світ опозиційні політики і громадські діячі - зробили кілька сотень відчайдухів з коктейлями Молотова.
Їхніми зусиллями Революція, про яку так довго говорили опозиціонери, нарешті сталася.
У хлопців стріляли, їх били й калічили, з них знущалися, вони зникали на вулицях, вони ризикували отримати 15 років - але не відступили. Сказати "вклоняюсь доземно" - нічого не сказати.
Стільки років жили з тавром чи то "нациків", чи то "провокаторів", чи то "маргіналів" - а коли прийшов їхній час - просто встали і врятували всіх.

І, звісно, решта народу, кияни і некияни, які підтримали свій передовий загін. Люди все відчувають серцем і підтримують тих, хто щось робить, а не щось каже. Навіть якщо робить не завжди розумно, а каже розумно.

Ціле стадо покидьків, включно з - подумати тільки! - "безсмертним" Табачником, з "кровосісею" Азаровим і кривавим Захарченком - враз відігнано від корита. Диктаторські закони скасовано.

Завтра важкий день. В парламенті розглядатимуть законопроект про "амністію" для полонених повстанців і просто перших-ліпших захоплених хамовладою у заручники.

Влада терористів торгується - хоче міняти заручників на розблокування Майдану. На це в жодному разі не можна погоджуватись. Наші хлопці перемогли виключно тому, що нічого не боялися. А зараз дехто з опозиціонерів прикривається гуманними міркуваннями - мовляв, зараз головне - звільнити наших побратимів. Але якщо заради цієї, безумовно, шляхетної мети, піти на поступки - побратими, і не лише вони, протягом нетривалого часу знову опиняться за гратами.

Хай поки що сидять. Вони все одно скоро вийдуть, і вийдуть героями і переможцями. А от якщо заради їхнього швидшого звільнення почати звільняти що б то не було, влада знову оговтається, почнеться реакція і всіх пересаджають.

Як на мене, поступки владі, на які можна йти, такі: ПІСЛЯ того, як відбудеться повернення до Конституції 2004 року (зміни, що приймалися під Януковича, і скасовані мають бути під Януковича, а далі домовимось якось інакше), ПІСЛЯ того, як усі повстанці будуть повністю звільнені від переслідування, ПІСЛЯ того, як буде розформований "Беркут" - можна розблокувати вулиці і звільнити КМДА. Майдан і Будинок профспілок в його розпорядженні мають залишатися як база і як штаб до того часу, поки Янукович буде являти собою бодай найменшу небезпеку - тобто, до його повного усунення від влади.

Киев, революция. 28 января. ФОТО.

Азиров теперь никто, и звать его никак. Часть идиотских "зЕконов", вроде бы, как отменили. Так что, расходимся с миром? Не дай Бог! Завтра в 11:00 на том же месте!

( Еще фотки )