
Олігархи як вогню бояться справжнього ринку
Перш ніж накреслювати шлях виходу із "зворотньої тяги", про яку йшлося у попередній серії, необхідно розібратись в тому, як саме виникла нинішня ситуація. Вона майже неможлива. Це як в романі Азімова "Кінець вічності" - реалізувався найменш вірогідний із усіх варіантів історії, в якій людство опинилось в тюрмі і вимерло після мільйона років тупцяння на місці. І так само як там, нам необхідно знайти точку для Мінімально Необхідного Впливу, і розірвати замкнене коло існування Вічності.( Read more... )
Розправимось для початку із основним міфом, який лежить в основі апології "непопулярних реформ" та "шокових терапій" - що український народ не пристосувався до ринку, а тому його необхідно змушувати це робити жорстокими методами.
Насправді, українці дуже добре пристосувались до ринку. Вони примудряються виживати за будь-яких умов, і підживлювати внутрішню торгівлю навіть тоді, коли її цілеспрямовано вбивають. А поява велетенської і дуже добре розподіленої волонтерської мережі в 2014 році показує високий ступінь мобільності українського населення - це один із тих показників, які свідчать про високу пристосованість людей до динаміки ринкових умов. Головна таємниця останніх 25 років існування української держави - що до ринку насправді не адаптувались (і принципово не можуть цього зробити) ті, хто посідає вищі щаблі економіки, є очільниками списків "Форбс", і вважаються успішними бізнесменами, мільярдерами і меценатами.
Вячеслав Ільченко
Джерело: INTV
Друга частина тут

