За вашу і нашу свободу!

«Батьківщина» не дасть владі забрати в народу сільськогосподарську землю і в разі необхідності підніматиме українську націю на її захист.

Про це лідер партії Юлія Тимошенко  заявила сьогодні  на прес-конференції у Львові.

«Якщо тільки Петро Порошенко, Володимир Гройсман, Арсеній Яценюк і ті, що з ними, спробують протягнути  через Конституційний Суд або через Верховну Раду закон або рішення КСУ про розпродаж  сільськогосподарської землі, ми підніматимемо українську націю. Ми не дамо їм переступити цю червону  риску. Ми не дамо їм забрати те, що  буде основою нашого відродження і нашої економічної міцності», – наголосила вона.

( Read more... )

Джерело: Батьківщина

Такий білборд можна побачити на трасі Київ — Одеса.

Фото зроблено 21 березня неподалік Фастова.

Джерело: Espreso TV

Originally posted by bilozerska at Бійки під КМДА. Кияни вимагають припинення нелегітимної сесії

Політика в світлі історії №25: Зараз події у своїй непримеренності пішли набагато далі, ніж цн визначила собі шановна Юлія Тимошенко. Але її зможуть визволити лише ті люди, які не вірять, що звернення до диктатора можуть щось змінити. Це - зараз головне.

Джерело: Свет и Тени

Зазвичай на мітинги я приходжу із запізненням, хвилин на 10 чи 15. Сьогодні, на диво, мені практично нічого не заважало. Вчасно прокинувся, вчасно вийшов з будинку, одразу застрибнув у вагон метро на Академмістечку. Цей ранок взагалі так нагадав мені не такі вже й давні часи, коли Юля іще була на волі, і ходила в генеральну прокуратуру. Буквально керуючись імпульсом, на виході з метро я купив білу троянду. Точнісінько таку, букет яких мені якось пощастило вручити прямо в руки Тимошенко. Мені здалося, що буде символічно, що на марші «Батьківщини» я буду нести в руках улюблену квітку Юлі.

Колони я побачив здаля. Першими в око кидались прапори Свободи - вони повільно рухались з боку «Українського дому». Вже ближче до поворота на Грушевського стало ясно, що більше наших, біло-червоних прапорів. Щоб оцінити, скільки саме прийшло народу, я скористався старим добрим методом - я приєднався до «хвоста», і використовував кожну вільну шпаринку, щоб просуватись вперед. Це дозволяє визначити, наскільки довга колона, і наскільки вона щільна.

На відміну від інших акцій, на цей раз марш був щільненький. Кілька разів мені навіть довелось шахраювати - обходити деякі ділянки колони збоку, по тротуару, чи швиденько оббігати по проїзній частині. Хоча зазвичай троянда в моїх руках справляла магічне враження, і мене пропускали.

Йдучи колоною, не можна було не підслухувати розмови. Вони велись голосно і жваво, на найрізноманітніші теми. Хто обговорював останню статтю Тетяни Чорновіл, хто проводив політінформацію про «Діалог з народом». Голосно ржали над нещасною тітонькою з Кіровограда - вона стала прямо народною «героїнею». Хлопці напропалу фліртували - ще б пак, на якій ще події зустрінеш так багато симпатичних дівчат. Хандри «якби ж то нам заплатили» мені почути не довелось. Хоча, судячи із уже прочитаних мною новин, так повинен був нити щонайменше кожен другий. Навпаки, судячи із підслуханого протягом просування до «голови» колони, я можу підсумувати - це, либонь, одна із небагатьох акцій, де «проплачених» був абсолютний мінімум (якщо вони, ці проплачені, взагалі були). Більшість людей прийшла туди за власним бажанням. Це доказує простий факт: коли ми уже рухались по Шовковичній (здається? - я завжди плутаюсь в численних вулицях Київського Бермудського Трикутника) хтось затягнув «Ще не вмерла Україна», і люди заспівали. Сильно сумніваюсь, щоб проплачені так щиросердно виводили, часто фальшивлячи чи похрипуючи, слова нашого державного гімна.

До «голови» колони я дістався уже десь біля Національного Банку (ми уже йшли по Інститутській). Дізнався я про це, побачивши грибоподібну шляпу Одарченка, а поряд уже показався профіль Томенка, звідкілясь збоку вискочив Зорян Шкіряк, а власником гучного баритону, який періодично вигукував «Слава Україні», виявився сам Яценюк. Хтось позаду мене після чергового вигуку ущипливо зауважив: «Сеня голос натренував».

Вже ближче до схила колона періодично зупинялась - щоб дозволити фотографам зробити фотки для історії. Нарешті, ми спустились вниз, до Майдану, і Одарченко закликав всіх ставати ближче до сходів, які правили за імпровізовану трибуну. Так почався мітинг, на якому виступав сам Одарченко, Іллєнко, Турчинов, Томенко і Яценюк. Мітинг був хороший, живий... але відчувалось, що в ньому нема того запалу і драйву, який був, коли з трибуни звучав сильний голос Тимошенко. Думаю, це розуміли і в самій ОО, бо наприкінці мітингу влаштували... виставу. І треба сказати, дуже красиву.

Спочатку на сцені з'явився «Янукович», який ніс на плечі замотану в ковдру дівчину із «сонячним колом» на голові, чимсь схожу на молоду Юлю. Він поставив її, і стало видно, що у неї заклеєно рота, а сама вона була зв'язана, як бранка. Мені не було чутно, що саме говорив «Янукович», але мені здалося, що він розхвалював свій живий товар. Туди тут же набігли фотографи і кореспонденти, так що частину дійства мені було просто не видно. Зате я побачив, що дівчина звільнилась, розклеїла рота, і весело побігла до хороводу дівчат із золотими зірками, які символізували Евросоюз, і закружилась із ними у танці. Навколо них тут же зібрались люди, вони аплодували, підспівували, а якась бабуся навіть по-материнськи міцно поцілувала актрису, яка грала Україну.

А що ж троянда? А вона лишилась на Майдані. Я зійшов по сходах і залишив її біля колони. Знаєте, як люди залишають монетки на знак того, що іще повернуться сюди? А я залишив там білу троянду. Щоб туди одного разу знову прийшла Юля.

Спеціально для симпатичної білявої журналістки в темних окулярах, яка поцікавилась у мене «скільки платять активістам», повідомляю: за сьогоднішній мені мало того що ніхто не платив, я ще й поніс збитки. Для всіх зацікавлених наводжу кошторис:

Проїзд на метро: 4 грн. (туди і назад)

Біла троянда: 25 грн.

Невеличкий перекусон в Пузатій Хаті: 30 грн.

Разом: 59 грн. прямих збитків з моїх власної кишені. Відшкодовувати не дам :)

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО