Кілька запитань до пана Пантюка

[yes1111]

Пане Сергію!

Прочитав оце у Вашому блозі на УП анонс круглого столу на тему: "Нова українська опозиція: сьогодні, завтра чи ніколи?". І з цього приводу хочу задати Вам кілька запитань.

1. Чи доводилося Вам чути про таку громадську організацію, як “Спільна Справа” (координатор — Олександр Данилюк)?

2. Чи вважаєте особисто Ви цю організацію опозиційною до чинного режиму? Або вони для Вас, як і решта опозиції, “не існують”?

3. Чи відомо Вам, що донедавна “Спільна Справа”, за домовленістю з керівництвом Спілки письменників, проводила збори, конференції і зустрічі з пресою у приміщенні актової зали Спілки?

4. Чи знаєте Ви, що після того, як Вашими ревними молитвами:

http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/4ea5b8076a253/
http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/4eb869aae686a/
http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/4ec18eb5295ac/
http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/4ec2ced7b2dd7/

керівництво Спілки було змінено, новий голова відмовляє у використанні актової зали на старих умовах? Відповідно, у “Спільної Справи” виникли серйозні проблеми з пошуками приміщення, і відтак вони змушені відмовитись від ідеї загального київського збору?

5. Чи личать особисто Вам розмови про “опозицію” і “опозиційність”, якщо на практиці Ви, таким чином, фактично граєте на стороні хунти?

І ще. Я не беруся оцінювати адміністративні таланти пана Яворівського. Але за його керівництва я був певен, що під час акцій на Банковій я завжди зможу запросто зайти до приміщення Спілки — хоча б, просто погрітися. І що там — СВОЇ. І “беркутня” звідти у спину точно не вдарить. Тепер, на жаль, у мене такої впевненості нема. А у Вас?

P.S. Я не троль, не бот, я — цілком реальна людина. Левченко Олег Євгенович, киянин, 45 років, позапартійний, українець, громадянин, виборець. Олена Білозерська, яка заявлена у Вашому анонсі як один із доповідачів, досить непогано мене знає. І, начебто, поки що з ненайгіршого боку. Мій блог: yes1111.livejournal.com (копію цього посту я вміщую там), E-mail: ki_07_57@mail.ru. На УП ще з часів Кучми мене знали під ніком Наливайко. Влітку мене там забанили, потім послідовно банили під ніками AMDavyXAM, DavyXAM і ьтегакез. У блогах мої аккаунти поки що працюють, чим я зараз і скористався. Дуже чекаю на Вашу відповідь.

Comments

[yes1111.livejournal.com]

Сьогодні отримав відповідь від Сергія Пантюка:

"Доброго дня, шановний Олеже Євгеновичу. Вибачте, але у мене принцип - на сторінках блогу я не листуюся - ні з флудерами, ні з нормальними людьми. Хіба запитую про контакт, якщо бачу бажання поспілкуватися, а не нагрубіянити))). Ви залишили ел. пошту, тому й пишу.

Отже, я знаю і Сашка Данилюка, і "Спільну справу". І мені телефонував Олег Ахтирський щодо зали, і я його звів з людиною, яка за це відповідає. Більше дзвінків не було, отже я зрозумів, що все гаразд. А зараз, завдяки Вам, побачив Сашків допис...

Проблема, думаю, в тому, що за попереднього керівництва до приміщення Спілки важко було потрапити всім, окрім прихильників БЮТу, які мали преференції. І не тільки громадсько-політичним організаціям, а й творчим. Знаю достеменно, що кажу, бо сам опинявся в ролі "відфутболеного" прохача. А тому, коли ми пропонували себе в якості нової спілчанської влади, одним з пунктів програми була саме "департизація", тобто, зведення всіх, хто не проводить заходів, повязаних з літературою, до одного знаменника. Але з усього роблять політику, і політика ця неприємна. І всі ці дзявкання на блозі, це хамство з боку "юлеботів" лише додають мені переконаності, що фраза "Ю і Я - одна фігня!" справедлива, а моє противсіхство лише міцніє))).

Тому приходьте на наш круглий стіл, спілкуйтеся з народом і все буде добре )))). Щиро - Сергій Пантюк"

І відповів:

"Дякую за відповідь, пане Сергію.

Принаймні, Вашу позицію я побачив і зрозумів. А Ваше хамство на адресу так званих "юлеботів" лише додає мені впевненості, що з "противсіхами" нам таки й справді не по дорозі. Дякую також і за запрошення. Проте, навряд чи ним скористаюся. Не вмію я столи крутити. Але коли ПОЧНЕТЬСЯ - буду обов'язково. Саме там, де потрібно.

Щодо Юлії Тимошенко - може, особисто для Вас вона і "фігня". А для мене - насамперед Президент України, за якого я цілком свідомо агітував і голосував (як і добра половина України!), і якого без будь-яких законних на те підстав бандитський режим ось уже понад 4 місяці тримає під вартою. І водночас - жінка, яку сп'янілий від необмеженої влади і безкарності мстивий зек-рецидивіст піддає катуванням - моральним і фізичним. Тому свою першочергову задачу, як громадянина, виборця і просто чоловіка я бачу в тому, щоб якнайшвидше раз і назавжди змінити цей стан речей. А далі - хай розсудить народ і історія.

Сподіваюся, ми зрозуміли один одного. Олег."

Щиро кажучи, продовжувати листування наміру і бажання не маю.