С.О. Силовий клінч у Верховній Раді: чим він закінчиться?

[yes1111]

Станіслав Овчаренко

1.  Ситуація вкрай спростилася. Непотрібні складні політологічні розклади чи конспірологічні гіпотези.

Опозиція та провладна більшість (та чи справжня більшість?) зайшли у глухий кут: ні одна сторона не може поступитися іншій. Фізична перевага всередині Верховної Ради – на боці опозиції, силова перевага за стінами парламенту – на боці влади Януковича.

Тепер, тим не менше, центр протистояння саме у верховній Раді, а не поза стінами парламенту.

З цього часу або фізична перевага опозиції переросте у силову перевагу поза стінами парламенту – або обов’язково силовики Януковича МУСЯТЬ вдертися в стіни парламенту і пересилити опозицію збройною силою.

Для Януковича взагалі не є проблемою переступити через правила недоторканості як Верховної Ради, так і окремих народних депутатів.

Опозиція це розуміє – але відступати нікуди. Проте чисто фізична (беззбройна) перевага може бути замінена

а) холодною зброєю (кастети, ножі, залізні палиці і таке інше)

б) сльозогінним  газом

в) травматичною зброєю

г) вогнепальною зброєю.

У штурмі можуть бути задіяні

а) міліція (беркут, грифон та інші «птахи»)

б) внутрішні війська МВС

в) сили СБУ

г) приватні бандити на службі диктатора.

Якщо все це задіють – опозиція зазнає поразку – і в Україні буде Білорусь-2.

2. Але є інший сценарій: Частина регіоналів переходить на бік опозиції і Верховна Рада перетворюється на альтернативний орган влади по відношенню до Межигір’я. З цього моменту парламент може скасувати конституцію 1996 року і повернутися до поправок конституції 2004 року. З цього моменту парламент може і повинен відправити уряд Януковича у відставку та перебрати на себе керівництво силовими та фінансовими інституціями України.

3. Як завжди в історії, події можуть за законами існування паралелограму сил піти по третьому шляху – частина державних інституцій будуть за Януковича, інша – за опозицію. Тобто може відбутися розкол правлячого класу і, можливо, поділ території України – на ті, де володіє ситуацією опозиція, і на ту, де Янукович зберігає свою владу Сім’ї.

4. У будь-якому разі потрібно взяти під контроль опозиції саме столицю Київ.

Донецьк залишатиметься Вандеєю української революції.

5. Тепер – коли опозиція блокує президію та трибуну парламенту – «м’яч» знаходиться НЕ на боці опозиції, а на боці українського громадянського суспільства.

Зрозуміло, що проти режиму повинен виступати не тільки середній клас, але і наймані працівники – бо альтернативою найманій праці може бути лише безоплатна праця кріпака під охороню наглядачів.

6. Україна зараз знаходиться на етапі класичної буржуазно-демократичної революції, де не існує навіть організованого робітничого руху, як в країнах Заходу. Ми, повторимо, знаходимося на етапі Франції ХУ11 чи Англії Х11 століть. Чи навіть Голландії ХУ1 століття.

Перелік якихось важливих подій завжди обмежений. Унікальність лише в неповторних подробицях цих подій.

Зараз опозиції дуже не вистачає саме підтримки людей під парламентом.

7. Українське суспільство теж вже не вірить в мирні акції і вичікує чогось більш рішучого та важливого. Атмосфера в суспільстві загострюються.

Кожний наступний необережний крок влади Януковича може стати не поправним.

Лічильник подій включений. Що буде далі – побачимо.                

Джерело: Свет и Тени

P.S. Відео по темі: