Вячеслав Ільченко: Підсумкові тези на 7 квітня 2014 року.

[yes1111]

Сьогодні я знову розпочинаю публікацію підсумкових тез по тим подіям за добу, які видаються мені важливими, хоч, можливо, вони і не потрапили в новинарний топ.

Основною темою доби є східний сепаратизм. Багато з фейсбучних юзерів уже бачать в цьому реалізацію кримського сценарію. Хотів би звернути увагу своїх читачів на наступні деталі:

- всі східні сепаратисти є представниками маргінальних, або взагалі заборонених організацій, їх лідери - або реальні кримінальники, або психічнохворі, які на повному серйозі ще два роки тому роздавали паспорти неіснуючої "Донецької Республіки". В їх рядах нема жодного представника існуючої донецької, харківської, чи луганської влади. Це свідчить про те, що реально владу вони брати не готові. Їх задача - зчинити заворушення, які за собою потягнуть введення надзвичайного стану, і як наслідок - або відтермінування, або скасування президентських виборів в Україні;
- діяльність сепаратистів відбувається чітко за затвердженим сценарієм, що свідчить про зовнішню керованість цих субчиків. Однак при цьому Росія від них відхрещується, і сьогодні офіційно заявила, що ввести війська може тільки за мандатом ООН. Цю інформацію також підтверджує Дмитро Тимчук, який має власні детально поінформовані джерела. Це може свідчити лише про те, що Росія відводить сепарастам роль гарматного м'яса та корисних ідіотів, які розкачають лодку;
- чільну частину сепаратистів становлять колишні, недавно звільнені менти. Це яскраво видно по ролику "Маски сброшены", де практично всі фігуранти на задньому плані озброєні автоматами Калашникова, і виглядають як професіонали. Це - ображені. Миттєве звільнення особового складу міліції в східних регіонах, відповідно, викличе наступні проблеми: а) нема ким замінити в розумний час (а він йде на години); б) різко збільшиться силове крило сепарастів. Т. ч. оптимальною стратегією мені видається тактика "виснаження", і послідовного обезголовлювання керівництва сепарастів. Сьогодні СБУ почала діяти саме цим шляхом, затримавши як мінімум одного координатора заворушень, і розпочала оперативний перехват їх перемовин (як вони, до речі, ведуть абсолютно відкрито - що іще раз потверджує їх дилетантство і неготовність до реальних дій). Без керівників і передаточних ланок між ними вони ні на що не здатні - навіть зараз вони тупо мавпують Майдан, і проголошують "народні республіки" просто на ступеньках ОДА;
- сепаратисти не опираються на народні ілюзії чи сподівання, яке це було в Криму. Вже зараз є інформація, що реальна Донецька облрада не підтримала сепаратистів. Те саме відбувається на низовому рівні, зокрема, по шахтарським профспілкам, та ін. Без народної підтримки, хоча б на мінімальному рівні, сепаратисти приречені. Таким чином, другою базовою задачею є недопущення підбурення народу в східних регіонах;
- варто зауважити, що місцева міліція в силу і своєї недолугості і нашпигованості відвертими симпатиками сепаратистів, не може адекватно реагувати. Отже, єдиним способом реальної протидії сепаратистам є: а) використання центральними органами влади спеціальних підрозділів по лінії РНБО; б) низовій громадянській активності. Там, де це можливо, акції повинні проводити громадяни своїми силами, як в Миколаєві. Там, де сепаратисти озброєні та небезпечні, їх дії повинні координуватись із представниками силових відомств та тим же РНБО.

Окремо варто сказати про політиків в цій ситуації:

- всі, я підкреслюю, ВСІ політики, які себе поважають, повинні зараз бути в епіцентрі подій. Це - Донецьк, Луганськ, Харків, Миколаїв, Дніпропетровськ. Всі кандидати в президенти повинні бути там, очолювати переговірні команди, займатись інформуванням та заспокоєнням населення (як топ-політики), а також брати участь у виробленні стратегії вирішення проблем сепаратизму. Це - не іграшки. Кандидат в президенти не може стояти осторонь небезпеки на Сході, і якщо він боїться, що його дії сприймуть як "піар", то такий політик нездатен претендувати на найвищий пост держави. Згадайте часи Майдану, коли політики не боялись розбороняти людей і ставати між ними та силовиками. Зараз той самий момент;
- на сьогодні єдиними політиками, які поставили загальнодержавну проблему сепаратизму вище своїх страхів, є Юлія Тимошенко та Олег Ляшко. Є іще шанс проявити себе іншим;

Зупинюсь окремо на елементах брифінгу Тимошенко, які були, на мій погляд, недостатньо висвітлені новинарними агенціями:

- Юлія Тимошенко не виступає за вибори по закритих списках. Вона пропонує інший варіант відкритих, який дозволяє уникнути проблем, характерних для нашого суспільства. Сутність цієї системи полягає в циклічних консультаціях із громадськістю щодо ВІДКРИТОГО пропорційного списку. Цей варіант Юлія Тимошенко послідовно відстоює з 2010 року. Він не такий досконалий, як польська система преференцій, але значно простіший в реалізації (що критично в наших умовах) і дозволяє уникнути просування в списках людей за допомогою підкупу на місцях. Так, це залишає чималенький важіль в руках керівника партії, однак без такого важеля, відкритий список перетвориться на дубль мажоритарки;
- Юлія Тимошенко заявила, що закон про регіональні мови є досягнутим балансом, який треба утримати. Це - стратегічна помилка Тимошенко, яка може коштувати їй чільної частини голосів на Західній Україні. Але слід розуміти, що в даних умовах стратегією можна знехтувати, адже мовне питання - це те, на чому спекулюють сепарасти, і що вони можуть використати для підбурення народу (див. вище). Тому, тактично заява Тимошенко була вірною. Що свідчить знову ж таки про те, що Тимошенко інтереси країни ставить вище за власний рейтинг;

Наостанок хотів би зупинитись на тому, як необхідно читати новини:

- перевіряйте джерело інформації. Особливо його дату і час. Ситуація змінюється буквально щогодини;
- перевіряйте відповідність текста новини заголовку. Так, сьогодні було надруковано новину, що ЕС визнала свою нездатність допомогти Україні. Тоді як в тексті новини містилась інформація, що основним пріоритетом ЕС є якраз допомога Україні;
- перевіряйте аутентичність новини. Корисно, якщо її ви перевірятимете по двох незалежних джерелах. Приклад: зранку з'явилась інформація про те, що над Донецьком літають неупізнані літаки. Було зроблено висновок, що вони російські. Тоді як в дійсності це були українські винищувачі, які патрулювали простір;
- не панікуйте попередчасно. Паніка - найгірший ворог солдата на війні. А ми із вами, шановні, якраз в її епіцентрі.

З вами була Фейсбук-ІА "Без гроша в кишені", щодня о 21:45 ми інформуємо вас про те, що відбулось протягом доби.

Джерело