Originally posted by
bilozerska at Відлига не для всіх (Моя колонка на "Українському Тижні")
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Відлига не для всіх
Останнім часом у ситуації з політичними репресіями спостерігається деяка відлига. На підписку про невиїзд відпустили авторку яєчні на Вічному вогні Ганну Сінькову, що відсиділа три місяці у СІЗО, хлопці - її послідовники пробули за гратами лише три доби, а днями на підписку відпустили і Сергія Костакова, активіста підприємницького Майдану, який більше 7 місяців провів у СІЗО за безпідставним звинуваченням у пошкодженні автівки.
Принагідно варто звернути увагу на позасудові покарання, про які не чули у цивілізованих державах: побиття у міліції, якого, зокрема, зазнали автори "другої яєчні", і багатомісячне утримання в СІЗО людей, чия провина не була доведена судом.
Крім того, практика українського судочинства свідчить, що людина, яка потрапила у СІЗО, вже не може бути виправдана. Навіть якщо справа "розвалиться" і людина виявиться абсолютно непричетною до інкримінованого їй злочину - суд все одно знайде "причіпку" і дасть стільки, скільки людина вже відсиділа. Своїх помилок наші міліція і суди ніколи не визнають, і за катування і навіть убивства людей у міліції винних правоохоронців найчастіше не судять зовсім, а якщо й судять, то за "перевищення" і "зловживання", а не за тортури чи вбивство, як судили б за аналогічний злочин будь-кого іншого.
Однак, не на всіх людей, задіяних у політичному процесі, зменшується тиск. "Великих гравців", таких, як Тимошенко і Луценко, відлига поки що не торкнулася. Із судилища над екс-прем’єркою випливають, між іншим, невтішні економічні прогнози. Бо для будь-якої владної команди набагато ефектніше побудувати свою наступну виборчу кампанію на тезі: "Наші попередники не змогли покращити добробут населення, а ми це змогли". Отже, за цієї влади підйому економіки не передбачається, лише падіння, і влада це розуміє.
Також влада розуміє, що погіршення добробуту означає народні виступи і гарантований програш на виборах. Із цим вона бореться властивими їй методами: активних і здатних на рішучий "вуличний" спротив намагається залякати тюрмою, а найсильніших політичних опонентів - зняти з виборів, організувавши їм судимість, яка не дає змоги балотуватися.
Чому когось відпускають, а когось - навпаки, активно судять?
Читати далі на сайті "Українського Тижня" (відкриється у новому вікні)
Останнім часом у ситуації з політичними репресіями спостерігається деяка відлига. На підписку про невиїзд відпустили авторку яєчні на Вічному вогні Ганну Сінькову, що відсиділа три місяці у СІЗО, хлопці - її послідовники пробули за гратами лише три доби, а днями на підписку відпустили і Сергія Костакова, активіста підприємницького Майдану, який більше 7 місяців провів у СІЗО за безпідставним звинуваченням у пошкодженні автівки.
Крім того, практика українського судочинства свідчить, що людина, яка потрапила у СІЗО, вже не може бути виправдана. Навіть якщо справа "розвалиться" і людина виявиться абсолютно непричетною до інкримінованого їй злочину - суд все одно знайде "причіпку" і дасть стільки, скільки людина вже відсиділа. Своїх помилок наші міліція і суди ніколи не визнають, і за катування і навіть убивства людей у міліції винних правоохоронців найчастіше не судять зовсім, а якщо й судять, то за "перевищення" і "зловживання", а не за тортури чи вбивство, як судили б за аналогічний злочин будь-кого іншого.
Однак, не на всіх людей, задіяних у політичному процесі, зменшується тиск. "Великих гравців", таких, як Тимошенко і Луценко, відлига поки що не торкнулася. Із судилища над екс-прем’єркою випливають, між іншим, невтішні економічні прогнози. Бо для будь-якої владної команди набагато ефектніше побудувати свою наступну виборчу кампанію на тезі: "Наші попередники не змогли покращити добробут населення, а ми це змогли". Отже, за цієї влади підйому економіки не передбачається, лише падіння, і влада це розуміє.
Також влада розуміє, що погіршення добробуту означає народні виступи і гарантований програш на виборах. Із цим вона бореться властивими їй методами: активних і здатних на рішучий "вуличний" спротив намагається залякати тюрмою, а найсильніших політичних опонентів - зняти з виборів, організувавши їм судимість, яка не дає змоги балотуватися.
Чому когось відпускають, а когось - навпаки, активно судять?
Читати далі на сайті "Українського Тижня" (відкриється у новому вікні)