![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
yes1111
Станіслав Овчаренко
Див. відео Ніни Кімстач "Як рівняни їздили у Київ 18 травня 2013"
http://svetiteni.com.ua/yak-rivnyani-izdili-u-kiiv-18-travnya-2013
А) Часто пишуть, що «влада боїться опозиції!». Дурниці – все навпаки: саме суспільство та лідери опозиції бояться влади. Інакше не пішли б на Софіївську площу та не обурювалися б Захарченком
Б) Часто пишуть: «зберемо 100 чи 200 тисяч в Києві - і все зміниться». Дурниці. Мирна отара овець в будь-якій кількості – це лише живе м'ясо травоїдних.
В)Часто пишуть: «потрібно приймати законопроекти, закони…». Дурниці. Зараз закони не діють, діють лише підзаконні акти диктатора.
Г) Часто пишуть: «Ми хороші, рішучі – нам заважають лише погані лідери опозиції». Теж дурниці. Історія України після 2005 року можна умовно поділити на
- все добре, український народ мудрий – «якби не тільки клята Юлія Тимошенко!» (2005 – 2011р.р.)
- після арешту та засудження Юлії Тимошенко – волають: «Все добре, українське суспільство здорове та рішуче – якби не лідери опозиції!».(з 2011 р.)
Але справа САМЕ В українському суспільстві, яке ще дуже молоде, існує лише з 1991 року та 2004 років. У той час як західні країни пройшли два-три—чотири СТОЛІТТЯ буржуазного розвитку.
Україна проходить ті етапи національного розвитку – про які європейські країни вже встигли навіть забути. Та про які лише пам’ятають їх фахові історики, правники та філософи.
1. Честь акції «Вставай Україно!» буквально врятували хлопці зі Спільної Справи» та… нахабство приватних бандитів, зв'язок яких з бандитами державними приховати не вдалося.
Ми не будемо багатослівними: мирні протестні акції програшні в силу того простого факту, що вони мирні.
Все, приїхали.
2. Точніше, «приїхали» до диктатури вже давно, ще з 7 лютого 2010 року, коли за допомогою Ющенка та нинішніх союзників Юлії Тимошенко Янукович прийшов до влади.
Ми ще з тієї пори писали не один раз, що партія регіонів – це не парламентська, а тоталітарна партія, що Янукович схожий не на європейського президента, а на фюрера тоталітарної держави.
3. Ми в котрий раз мусимо роз’яснювати прості, елементарні речі: тоталітарна влада
– це коли відсутній поділ влади на три незалежні гілки – законодавчу, виконавчу та судову
- коли ієрархія владних рішень перевертається догори ногами і усні таємні рішення диктатора є вирішальними, а конституція – десь далеко внизу, на яку ніхто не зважає
- коли людину можна арештувати та тримати у в’язниці по рішенню виконавчої гілки влади, керуючись внутрішніми правилами розпорядку, а не законами
- коли приватна власність формально ще існує – але вона може бути відчужена у будь-яку мить у будь-кого.
4. Нічого і говорити – що сама судова гілка влади в складі тоталітарної влади зазнає повного спотворення і перетворюється на каральний орган: коли є рішуча перевага прокуратури над адвокатурою, обвинувачення над захистом, сам склад адвокатів все більше залежить від рішень диктатора та його чиновників.
Нічого також і говорити – що силовики усіх рівнів – прості виконувачі волі диктатора, у тому числі і міністр внутрішніх справ.
5. САМЕ ТОМУ мене НЕ обурила поведінка міністра Захарченка – а чого можна було від нього чекати?
Скажіть спасибі, що за помахом руки опозиційних депутатів, що кричали проти міністра – не вивели під руки підлеглі того ж Захарченка!
Але ще є час – наступним разом так і буде – у Верховну Раду ввійдуть «коні Калігули» - тобто приватні бандити Януковича, які виконують брудну роботу для диктатора.
6. Які запити та які питання? Опозиційний мітинг дійсно був невдалим: ми пішли ВІД урядових установ. Якби владні сили були розумніші – вони б залюбки дали провести опозиціонерам свій протестний карнавал. Але втручання кримінальних покидьків – вихованців ПР та МВС, якось урізноманітнило подію на Софіївській площі – яка НІКОМУ НЕ ЗАГРОЖУВАЛА.
7. Це добре – чи ні? Поступитися вуличним хуліганам місцем – це добре, чи ні?
Принизливо – це однозначно.
Тобто – опозиція, її лідери однозначно зазнали приниження в очах опонентів і заслужили глибоке презирство.
На сьогодні це саме так.
8. За виключенням «Спільної Справи» та РУНу.
Ми вже писали, що серйозність заходів опозиції визначається серйозністю реакції влади Януковича на ці події.
Якщо Юлію Тимошенко вперто тримають у в’язниці, незважаючи на усі вмовляння та вимоги Європи та Америки – вона дійсно серйозний та головний супротивник влади диктатора.
Однозначно.
9. Якщо випустили Юрія Луценка – однозначно визначили, що його проект «Третьої республіки» не несе ніякої загрози Януковичу.
Регіонали – цинічні, жорстокі, але ДОРОСЛІ, технологічні люди.
Тому їм повинні протистояти теж жорсткі та дорослі люди.
10. А чим визначається дорослість?
Тим, що від ворога не чекають нічого доброго, а тому і не обурюються ним.
Обурюватися ворогом, жалітися на ворога – це інфантилізм. Тобто коли фізично доросла людина залишається недорозвиненою дитиною.
Якщо міністр Януковича – Захарченко – міністр партії регіонів, то він безумовно ворог і обурюватися ним – витрачати даремно свої душевні сили.
11. Ми писали, що на Київ мусять поїхати сильні чоловіки. Там не повинні бути діти та слабкі жінки. Але ж ні – якась делегація опозиціонерів (від великого розуму!) взяли з собою вагітну жінку? Хто за це відповідатиме – міністр Захарченко, приватний бандит того ж Захарченка – чи керівник опозиційної делегації?
12. Якщо так важко було діставатися столиці – ЧОМУ не намагалися підійти до урядових будівель – а пішли подалі від них? Чому ця акція була одноденною, навіть двох-трьохгодинною?
Ворог не є відповідальним за НАШІ помилки та прорахунки – він вправі використовувати переваги становища.
13. Ми вже давно про все писали: після невдалих «майданів» (у тому числі Податкового) стало ясно, що у протистоянні злочинцям мають бути НЕ маси людей (100 чи 200 тисяч, неважливо) – а спеціально підготовлені та навчені активісти та та сама революційна меншість, яка в змозі дати відсіч щонайменше приватним бандитам диктатури.
14. Не було проведено інформаційну підготовку, щоб створити сприятливий фон для дій такої революційної меншості в усьому українському суспільстві.
Народні депутати-опозиціонери НЕ намагалися взаємодіяти з громадськими організаціями, які були готові допомагати парламентській опозиції.
15. Не закликали підприємців, які залишилися в Україні – підтримати опозицію та громадські організації матеріально.
Шкідливу роль зіграли автори ідеї «первинних громад» - чия мета – відволікти увагу від безпосередньої боротьби з диктатурою. Яка скоро не залишить грунту для будь-якої громадської активності.
16. Наступне свято – 24 серпня. Ми маємо мало надії, що населення підтримає заходи опозиції в столиці та провінційних містах. Адже яловість виступів 18 травня довели, що навіть великі зусилля можуть закінчуватися нічим.
17. Не забуваймо: диктатура щоденно та щомісячно посилюється – бо заповнює силові структури людським непотребом. Кримінальним елементом. Щоденно та щомісячно руйнує матеріальні засади громадянського суспільства, інституцій приватної власності та свободи особистості.
18. Можна, звичайно, робити парламентські запити – але ми можемо заздалегідь напророчити, що це нічого не дасть.
А що дасть? Очищення власних лав від зрадників та спротив низовим ланкам диктатури Януковича. Потрібно взагалі змінити філософію спротиву: якщо силовик чи приватний бандит вірно служить диктатору, то ми не можемо бачити в такій людині людину взагалі.
19. Диктатура сильна саме слухняним виконанням злочинних наказів. І перше виправдання – «їм потрібно годувати свої сім’ї» - не повинно сприйматися.
20. Тому Україна приречена проходити ГЕРОЇЧНИЙ етап самовизволення нації від її поневолювачів. У дечому вимушена повторити шлях російських революціонерів Х1Х сторіччя - декабристів, народовольців.
Навіть більшовиків!
21. Якщо цілі більшовиків були жахливими, то методи політичної боротьби Володимира Леніна залишаються класикою політичної стратегії та тактики.
Отже – наступ на позиції диктатури Сім’ї та олігархату не можна розпочинати без самоочищення всередині самої опозиції та виховування активу по усій країні.
22. Найближча задача – звільнитися від «тушок» будь-якого ґатунку – від усіх, хто ладен йти на співробітництво з диктатурою. Від союзників, які ладні співпрацювати з владою Януковича «заради України».
Показове покарання Ющенка як тушки №1.
23. Фантастика? Але без усього цього – залишається лише порадити здоровим та талановитим людям залишити країну, суспільство, яке нездатне боротися за власне майбутнє та майбутнє своїх дітей.
Мрія: мати хоча б частину української території, де можна вільно, без Януковича будувати Європейську Україну.
Засторога: Недооцінка ворога призводить до того, що ворог з тіні прокидається і чинить зло. В Грузії арештували соратника Михайла Саакашвілі – Вано Мерабішвілі.
Так що робимо висновки.
Джерело: Свет и Тени