Київ, революція. З Днем святого Миколая! ФОТО

[yes1111]

Сьогодні на Майдані відбулося справжнє свято. А найголовніше - для нього була гідна причина. Хоч і маленька, але перемога: ВР таки вдалося змусити ухвалити закон про припинення кримінальних переслідувань учасників Майдану. Причому не амністії (що означало б визнання їхньої вини), а саме зняття всіх звинувачень і повного закриття всіх кримінальних справ проти активістів. Хоча риги й намагалися протягти до цього закону свою поправку, яка звільняла б від відповідальності також і садистів-"беркутів". Не вдалося. Окрім того, опозиції вдалося запобігти блискавичному прийняттю ганебного бюджету на 2014-й рік, згідно з яким, зокрема, МВС отримає на 4 мільярди гривень більше, аніж Збройні Сили! До того ж, на 10:00 ранку "на килим" у ВР викликано горе-генпрокурора Пшонку - доповісти про свої видатні успіхи в пошуку посадовців, винних у звірячому побитті мирних протестувальників. То ж підстави для святкового настрою, хоча і з певними пересторогами, таки дійсно були. Звісно ж, розслаблятися наразі в жодному разі не можна, адже наші головні вимоги (якщо хтось забув, нагадаю: найголовніша з них - "Зека геть!") поки що так і залишилися невиконаними. Та і прийнятий закон мають ще підписати Рибак і зечара. А "развести, як котят" і запропонувати згодом "оценить красоту игры" для них, що два пальці об асфальт...





Перший раз я приїхав на Майдан удень - і якраз потрапив на трансляцію зеківського варнякання по ТБ. Сфоткав його мармизу з великого екрану, проте викладати її тут погидував.





Сусідка з другого під'їзду.



Урочистий молебень з нагоди свята.

















Юля на "Йолці". Дякувати богу, ціла й неушкоджена після вчорашніх провокацій



А це вже у вагоні метро, на вікні.



Ввечері повернувся. І одразу ж прикра несподіванка: мій фотоапарат випадково вислизнув із чохла і досить таки сильно гепнувся на асфальт. А найнеприємніше - в результаті помітно деформувався корпус, і кудись поділася кнопка вимикача. І тут мене по-доброму вразили люди: щойно побачили, що я щось шукаю на асфальті - одразу ж почали цікавитися, що я загубив, і наперебій пропонували свою допомогу і ліхтарики. Особливо відзначився ось цей чоловік на фото: першим простягнув мені свій телефон з ліхтарем і взяв якнайактивнішу участь у пошуках. Зрештою виявилося, що кнопка насправді не загубилася, а просто випала всередину корпусу. То ж на відновлення працездатності фотоапарата вистачило лічених секунд. Але ж які насправді чудові в нас люди! Дякую вам, друзі!



Святковий концерт.













Віталій Кличко першим розповідає про здобутки дня. рапотм його промова переривається шумом. Починається якась  незрозуміла активність "тітушок" з боку барикади на Інститутській. Кличко обіцяє в разі провокації розібратися з покидьками особисто. Та тривога виявилася хибною: то просто прийшла делегація з прозеківського збіговиська в Маріїнському парку. Кажуть, що прийшли з миром. Просимо їх прибрати прапори ПР і запускаємо.











Чудовий дитячий ансамбль розігрує цілу виставу про святкування Дня святого Миколая.













А ось вам і сам святий Миколай! :)











Наступним слово бере Олег Тягнибок. Розповідає про детективну історію "представлення" азіровим проекту бюджету на 2014-й рік, дивовижні "особливості" розподілу коштів між силовими структурами, а також про спробу ригів з комуняками протягти це диво на голосування в обхід законної процедури.



Подарунки, власно ручно виготовленими оболонськими активістами - для дітей на Майдані.







Ліхтарики в небі.



Їх стає делалі більше!







На сцені запалює Олег Сухарєв і гурт "Самі свої".



Тим часом триває феєричний флеш-моб: у нічне небо запускаються сотні ліхтариків.



































































Арсеній Яценюк спочатку виходить на сцену, але одразу ж поступається чергою маленьким артистам з села Хотів, що під Києвом. Ті чудово співають, танцюють, і від щирої дитячої душі засівають.













І - початок свякового феєрверку.

































Ну, на тому я, власне, й поїхав. Сиджу зараз, пишу оці рядки, а одним оком постійно позираю у віконце трансляції на espreso.tv. Трохи незвично: Руслани нема. Чув, ніби вона серйозно занедужала, і лікарі категоричо заборонили їй виходити на сцену. Що ж, одужуй скоріше і повертайся до нас, сумно нам без тебе, без твоєї енергії й позитиву! І щасти вам, хлопці й дівчата на Майдані, в наметах, на барикадах, у Будинку профспілок і в КМДА. Хай не буде вам ані холодно, ані важко, ані страшно. Хай буде ця ніч мирною і спокійною, а наступний день радісним і сповненим перемог і добрих новин. А я до вас обов'язково приєднаюся. І на ніч теж залишатимусь час від часу, наскільки обставини дозволять. Щасти нам усім. І хай Господь спасе і збереже Україну, й допоможе нам визволити її від лукавого, що окопався у святих місцях Межигір'я. Амінь.