За вашу і нашу свободу!

У мене сьогодні три месиджі:

- Для влади.

Держава завжди має цінність. Ви дуже добре научились конвертувати її в пачки доларів та зливки золота. Однак вона має не тільки грошову цінність, а й імманентну - яка громадянами визначається як загальна сума всіх послуг, які вони отримують за сплачені податки. Ви ж, дорогі можновладці, за останні сім років (я не відділяю ваше правління від правління Януковича) зробили все, щоб імманентна цінність держави для громадянина тяжіла до нуля. Щороку вони сплачують все більшу і більшу данину (податками це уже назвати не можна), а послуг отримують все менше і менше. Ухвалений сьогодні вами судовий кодекс остаточно фіксує основний принцип, який ви поклали в основу уже вашої держави - "податки - 100%, послуги - 0%". При таких умовах людям швидко стане все одно, під яким прапором їх грабує місцевий лендлорд - жовто-блакитним, чи аквафрешем. І вже тим паче, спостерігаючи, як помирає їх дитина (від нестачі критичних ліків, або навіть від голоду) - ніхто не буде пускати сльозу при звуках державного гімну. А тризуб у них буде точно дорівнювати зірці чи свастиці. 

Сьогодні Юлія Тимошенко подала в суд стосовно незаконного підвищення тарифів на комунальні послуги. Це майже останній законний шлях зупинити "рехворму", яка от уже два роки дедалі більше вбиває українську економіку. Що й не дивно, адже її реальна мета - не оздоровлення галузі, і навіть не створення конкурентних умов в паливно-енергетичному секторі. Реальна мета "тарифного апокаліпсису" полягає в форсованому переводі української економіки на російську енергетичну модель, де місцеве населення сидить на майже концтабірному пайку, а саме паливо є суто експортним продуктом, надприбутки від якого є не лише джерелом закриття всіх бюджетних дір, а й є фінансовою основою самозбереження правлячої верхівки.

Ознакою саджання населення "на енергетичну пайку" є повідомлення про карткову систему "монетизації субсидій", яку запропонував ввести Гройсман. Яким би чином вона б не була реалізована, карткова система завжди є пайкою. В даному випадку, окрім того, що фактично під виглядом субсидій тепер планується провести масоване рефінансування "свого банку" (я думаю, що це буде "Ощадбанк" - адже саме туди були примусово переведені "картки киянина" з банку "Хрещатик", що й зумовило пришвидшення його обвалу), люди ставляться в залежність від того, чи "прийдуть" гроші на цю картку. Таким чином, можна легко "проконтролювати" будь-які вибори, адже люди гарантовано проголосують за того, хто пообіцяє збереження цих грошових поступлень. Без них родина лишається "на бобах" і перед нею встає повномасштабна загроза втрати житла. 

Вячеслав ІЛЬЧЕНКО
Джерело: UAINFO

В отсутствие ключа дверь — это часть стены. В отсутствие двери ни к чему ключ. Дверь и ключ к ней вместе представляют собой проход для разума. В отсутствие разума ни ключа, ни двери, ни прохода не существует.

Талман, Кода Овсінда (Б. Лонгієр «Ворог мій»)

Для початку невеличка картинка з натури. Перший курс політехнічного, перша лабораторна робота в другому семестрі. Об‘єктно-орієнтоване програмування. Задачка дуже проста: спроектувати на класах (поки що не написати, а спроектувати) програму для керування ліфтом. В аудиторії шістнадцять чоловік, розбиті на кілька купок. Всі зайняті чимсь важливим. Малюють якісь діаграми, голосно сваряться. Якщо вслухатись, можна почути окремі репліки.

- Пацани, у ліфта завжди є мотор, отже нам конче потрібен клас мотора. Його тип, швидкість, кількість років в експлуатації…

- А іще є кнопочні панелі. Це вектор кнопок, значить, нам потрібен клас кнопочної панелі, який буде містити ці кнопки і визначати, яку саме кнопку поверха натиснули.

- О, поверхи… Ми ж забули про поверхи! 

 
Вячеслав Ільченко
Джерело: Абырвалг