Юлія Тимошенко готова прийняти пропозицію місії Кокса-Кваснєвського щодо виїзду на лікування до Німеччини, але вважає неприйнятною «відстрочку покарання» як шлях реалізації цієї пропозиції.

Про це йдеться в заяві Тимошенко, яку озвучив сьогодні захисник екс-прем’єра Олександр Плахотнюк.

«Два тижні тому я прийняла офіційну пропозицію спеціальної місії Європарламенту на чолі з Петом Коксом та Олександром Квасьнєвським стосовно виїзду в Німеччину на лікування. Я зважилася на це заради реалізації вимог Європейського Союзу щодо припинення в Україні вибіркового правосуддя та політичних репресій, які напередодні саміту у Вільнюсі актуальні, як ніколи. Але, на жаль, влада зараз робить все можливе, щоб зірвати виконання цієї домовленості, пропонуючи абсурдний шлях законодавчого врегулювання можливості мого від’їзду», — цитує Плахотнюк заяву екс-прем’єра.

«Я публічно заявляю, що ніколи, ні за яких обставин не погоджуся на надання мені «відстрочки відбування покарання у зв’язку з виїздом на лікування за кордон», як це пропонує сьогодні діюча влада і партія регіонів. Я вважаю цей шлях абсолютно неприйнятним і таким, що не задовольняє вимоги ЄС щодо припинення політичних репресій. Законопроект про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу щодо умов надання ув’язненим відстрочки відбування покарання для лікування за кордоном – це бутафорія, за якою режим Януковича намагається приховати від цивілізованого світу відсутність політичної волі до виконання всіх вимог Європейської спільноти», — йдеться в заяві Тимошенко.

Крім того, Тимошенко зазначила, що продовжить боротьбу за свою повну реабілітацію, зняття будь-яких кримінальних звинувачень та повернення до політичного життя.

«Мені не потрібні «подачки» від діючої влади. Я вимагаю повної правової та політичної реабілітації, зняття з мене всіх абсурдних сфальшованих звинувачень та повернення до повноцінного політичного життя. Так звана «відстрочка покарання» не вирішує жодної з цих проблем. Моя єдина порада діючій владі – це повне, беззаперечне виконання списку Фюле – 11 критеріїв, які Україна повинна виконати, щоб зробити можливим підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті, в тому числі – звільнення з-за грат лідера опозиції. Або в Україні будуть повністю припинені політичні репресії, або не буде Асоціації. Влада має час подумати, чи потрібна їй Угода з Європейським Союзом», — написала Тимошенко.

Як відомо, раніше, 4 жовтня, Тимошенко опублікувала заяву про те, що вона приймає пропозицію про лікування в Німеччині заради доленосної угоди з ЄС.

Джерело: Экспрессинформ-новости

Але більш за все я сподіваюся, що відновивши здоров'я, ти зможеш посилити боротьбу опозиції за Україну, за справедливість, допоможеш захистити українців.

Я також висловлюю подяку всьому демократичному світові, лідерам і парламентам ЄС, США, Канади, ПАРЄ, ОБСЄ, Ради Європи, українській діаспорі, президентам Пету Коксу й Олександру Кваснєвському та всім-всім за послідовну і самовіддану підтримку демократії та європейських цінностей в Україні; за чітку позицію, спрямовану проти політичних переслідувань, за визволення Юри.

Всі ж розуміють – якби не ваша непохитна позиція щодо визволення політв’язнів, то не відбулося б ніякого помилування Юрія Луценка. Його б продовжували нескінченно судити, щоб збільшувати терміни ув’язнення. І найголовніше – якби не захист демократичного світу, то в Україні вже були б сотні політв'язнів, включаючи всіх провідних опозиціонерів.

Світові лідери та парламентарії демократичних країн не тільки допомогли звільнити Юрія Луценка, але й унеможливили силовий розгром усього демократичного табору і зберегли шанс Україні на європейське майбутнє.

Дякую всім, хто боровся та добивався свободи для Юри.

P.S. Юро, сьогодні я передала заяву щодо побачення з тобою на цьому тижні. Я тебе дуже чекаю. Нам є про що поговорити.

Лікарня "Укрзалізниці", Харків, 8 квітня 2013 року

Юлія Тимошенко, екс-прем`єр-міністр України, лідер ВО "Батьківщина", перебуває в ув'язненні з 5 серпня 2011 року

Джерело: ТВі

Майдан 2004 року залишається найважливішою подією сучасної історії України. Його досвід і уроки і надалі визначають перспективу нашої країни.

Перший і найважливіший урок Майдану – в тому, що він довів здатність українського народу ламати плани олігархів і самостійно обирати свою долю.

Саме це так лякає нинішній секонд-хенд при владі. Ще рік тому вони бадьоро демонстрували впевненість у всесильності грошей, брехні і жандармерії.

"Страх – сильное чувство", - каркав Азаров.

"Вот кто только попадется под кулак - только брызги полетят. Через два дня только кто-то попадется - не унесет ноги, закопаем", – обіцяв Янукович.

Маючи на меті тотальне розграбування і так небагатої країни, ідейні нащадки тоталітарного минулого звично робили ставку на страх. Зрада Ющенка, продажність парламентських "тушок" і місцевих перевертнів, дозволяла їм вірити, що наш Майдан був випадковістю. У першу чергу, били саме по ньому.

У той час я не виїхав з країни і обрав неминуче ув’язнення, бо вважав обов’язком польового командира революції довести, що не все продається і не всі бояться.

Час показав, що так само вчинили безліч порядних людей, які не злякалися, не прогнулися і не змінили переконань.

Через рік, проведений у тюремній камері, я щасливий тим, що Майдан, зраджений демагогами і пристосуванцями, вистояв у непокірних душах українців і знову заговорив по всій Україні.

Акції підприємців, студентів, афганців, чорнобильців, громадських активістів на Сході і Заході України набирають сили. Об’єднання людей в акціях захисту своїх прав ще не має політичних гасел, але лякає команду Януковича більше за суворі попередження ЄС чи пафосні слова парламентської опозиції. Народ не злякався і страх бумерангом вдарив по можновладцям.

Репресії проти інакомислячих, заборони мирних зібрань на День Незалежності і День Свободи, високі паркани і небачені заходи охорони видають паніку і страх влади перед перспективою нового Майдану.

Балачки про псевдоуспіхи псевдореформ вже нікого не обдурюють. Фактом стала нездатність режиму Януковича і його Партії регіонів забезпечити економічні і моральні стандарти життя країни. І тому він приречений на відсторонення від влади.

Усвідомлюючи це, важливо пам’ятати другий урок Майдану, який довів небезпеку сподівань суспільства на красномовного політика-месію. Гіркою ціною спаплюжених в зрадах і міжусобній боротьбі п’яти помаранчевих років ми тепер знаємо, що новому Майдану має передувати самоорганізація громадських структур, публічне обговорення і розробка плану реформ та формування цілісної команди, здатної на зміну країни.

Така перспектива не дуже влаштовує тих в опозиції, хто звик приходити до влади з кулуарів українського політичного тераріуму. Останні події по зміні виборчого закону демонструють їх стару ставку на самопроголошених героїв-спасителів на чолі закритих партійних списків.

Хочу розчарувати спонсорів будь-яких модернізованих варіантів Ющенка: нового демократичного лідера не вийде привезти на Мерседесі під сцену Майдану після доби очікування людей. Народний лідер вже буде там, він вийде або з протестного намету, або з тюрми, але не з партійного офісу.

Країна змінилася. Сьогодні Майдан готується не тільки змінювати режим, як у 2004-му, але і контролювати формування і дії нової, найнятої ним влади.

Все це належить зробити тим, хто сьогодні святкує День Свободи. Відійшла в минуле і перша ейфорія Майдану, і розчарування та песимізм наступних років. Минули сподівання на автоматичну перемогу демократії і пошук причин поразки.

Нині – час внутрішньої роботи суспільства перед наступним кроком вперед по тій дорозі, яку мільйони людей відкрили на Майдані 2004-го року.

Зі святом!

Юрій Луценко, Лук’янівське СІЗО, 22.11.11

Джерело: Українська правда